На народностны школы піде векшый коефіціент. Меншыны чекають выборы

В Братіславі 19-го септемвра 2017-го року проходило в просторах Уряду Влады Словацькой републікы вже XXVI. засіданя Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы, порадного орґану Рады влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность.

В рамках засіданя обговорило ся вісем пунктів проґраму, міджі іншым і народностне школство ці функціонованя навовыникнутого Фонду про підпору културы народностных меншын, під котрый перейде фінанцованя меншыновой културы од 2018-го року.

На меншыновы школы веце грошей

Як были інофморваны представительков Міністерства школства наукы, досліджіня і шпорту членове народностного выбору, од нового рока бы мали прийти позітівны зміны у фінанцованю школ, в котрых є навчалным языком язык народностной меншыны, або в котрых ся учіть язык народностной меншыны.

Покля дотеперь быв коефіціент державной дотації про школу з навчалным языком народностной меншыны на єдного школяря 108 процент в порівнаню з дотаційов про школы з навчалным языком словацькым, од нового календарьного рока бы мав быти коефіціент 113 процент. Поліпшають собі і школы з навчаньом языка народностной меншыны. Покля по остатніх леґіслатівных змінах школы, де ся лем учіть язык меншыны, но навчалным языком є язык словацькый, не діставали жаден высшый коефіціент, од януара бы знова мали мати тоты школы выгоду у формі 104 процентного коефіціенту в порівнаню зо словацькыма школами.

Членове выбору были далше інформованы, же міністерство выпрацовало і схвалило два навчалны рамковы планы про школы з навчаньом языка народностной мешныны, далше навчалный план про дітей з вывиновыма порухами, котры ходять до школ з навчалным языком народноснтой меншыны і рамковы навчалны планы про штири і вісемрічны ґімназії з навчалным языком народностной меншыны.

Директор представив фонд

На засіданя выбору пришов і директор нововыникнутого Фонду про підпору културы народностных меншын Норберт Молнар. Інформовав о тім, што ся заталя подарило зробити фонду і якы будуть найблизшы крокы до того, жебы од януара могла контінуално продовжовати підпора народноснтой културы під новов верейноправнов інштітуційов.

Уж в першій половині октобра будуть проходити выборы, в котрых будуть реґістрованы волителі в Братіславі выберати, ці хотять про свою меншыну три фаховы рады, котры будуть оціньовати проєкты за окремы области културы, або єдну, котра буде оціньовати вшыткы поданы проєкты. Кажда єдна рада має подля закона пятьох членів, трьоми суть выбераны волителями меншыны, двох номінує директор фонду. Як інформовав на засіданю, двох своїх номінантів до каждой рады хоче директор выберати на основі їх фаховости і на основі того, жебы были членами той котрой народностной меншыны.

По выборах хоче директор фонду до 31-го октобра выменовати Справну раду фонду, в котрій буде мати кажда єдна із 13-ох державов вызнаных меншын свого представителя. Справна рада бы мала мати своє перше засіданя до 15-го новембра і вызвы на подаваня проєктів на рік 2018 бы мали быти выголошены до кінця децембра.

Русины мають 50 волителів

Выберати членів фаховых рад можуть подля закона тоты волителі (орґанізації), котры ся в становленім терміні зареґістровали. Єдным із условій было, як ся пише в законі о фонді, же орґанізація ся має доказательно анґажовати в народностнім жывоті меншыны, за котру хоче голосовати, іншак не може быти реґістрована як волитель той меншыны.

За русиньску меншыну было зареґістрованых 50 волителів (орґанізацій), котры мають право іти голосовати. Векшый рахунок волителів мали уж лем Ромове і Мадярі. Як інформовав директор фонду Норберт Молнар, правдивость того, ці ся вшыткы зареґістрованы анґажують в народностнім жывоті свойой меншыны, овірьовали лем на основі честных выголошіньжадателів о реґістрацію. Русиньску меншыну чекають выборы дня 12-го октобра 2017-го року в просторах мадярьского танечного театру Ifjú Szívek в Братіславі. Іщі перед тым бы спискы реґістрованых волителів за кажду меншыну мали быти публікованы.

Меншыны суть неспокійны

Членове народностных меншын обговорили і сучасный дотачный проґрам – Култура народностных меншын 2017, з котрых суть черьпаны грошы на народностну културу тот рік. Із причіны різных леґіслатівных обовязків і бюрокрації дішло до стану, же многы народностны орґанізації іщі ани в септембрі не мають на своїх банковых рахунках грошы на проєкты, котры їм были схвалены зачатком рока. Хорватьска меншына, котра має річный розрахунок 70 тісяч евро, мала в день засіданя выплачены проєкты іщі лем за 6 тісяч.

Русиньска народностна меншына мать із своїх понад 340 тісяч евр признаных на тогорічны проєкты, выплачены проєкты в сумі коло 83 тісяч. Решта проєктів чекать на підписы ці уж з боку жадателів, або державных урядів, котры іщі все контролюють проєкты. У 83-ох тісячах, котры суть уж выплачены, не суть іщі найвешкы проєкты, як є двотыжденник НН інфо Русин – Народны новинкы Русинів Словакії або радіо русин ФМ, значіть проєкты, котры контінуално функціонують почас цілого рока од януара аж до децембра. Но такы самы проблемы мають тот рік і далшы меншыны.

В тій справі председа выбору, котрым є уповномоченый Влады словацькой републікы про народностны меншыны і етнічны ґрупы Ласло Буковскый, повів, же буде треба зробити робочу ґрупу, котра выпрацує пропозіцію про Міністерство фінанцій Словацькой републікы, жебы были народностны орґанізації выняты із платной леґіслатівы, під яков суть днесь вєдно із бізнісовыма фірмами, іншак буде єднака бюрокрацію, яка ся діє тот рік першыраз, чекати културу народностей каждый рік, і нич на тім не змінить ани то, же култура буде од далшого рока фінанцована з нововыникнутого фонду.

Членове выбору за меншыны напрік тому, же были согласны з вытворіньом такой ґрупы і рішіньом сітуації до будучности, хотіли прияти узнесіня, котрым бы свою непсокійность зо сучасным станом выразили. »

Выбор так заголосовав за узнесіня, в котрім ся пише, же меншыны повторяно выражають неспокійность із наставліньом условій выплачаня фінанчных средств в дотачнім проґрамі Култура народностных меншын 2017 і апелують на односны державны орґаны, жебы своїм приступом напомагали поступу при підписованю змлув. Єдночасно выбор узнесіньом апеловав на односны орґаны, жебы інтерпелація закона о державній помочі была в згоді з міджінародныма обовязками Словацькой републікы в области всокочіня, підпоры і розвитку народностных меншын.

Жрідло фотоґрафії: mapio.net

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Повязаны дописы

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz