Голосник

На Підкарпатю вышов новый літературный алманах

Хоць Русины на Україні на офіціалне вызнаня державов іщі все чекають, русиньске слово, і тото літературне, жыє. О тім свідчіть і факт, же в тых днях вышов вже другый том публікації з назвов Алманах днешньої русинської літературы 2020.

Першый том вышов у 2019-ім році. Як попередній алманах, так і тот свіжый выдало Закарпатьске областне научно-културолоґічне общество імени Александра Духновіча і Русиньскый културолоґічный клуб. В алманаху мож найти творы вже знамых русиньскых авторів, но і молодшу ґенерацію як Іван Ситар, Михаіл Чухран, Іван Бузаш, Володимір Рошко, Леся Адамова, Петро Береш, Юрій Капац ці Ганна Косак.

Алманах намісто журналу

„Ідея зобрати, ушорити, а пак выпустити вшытко, што было написано русиньскыма майстрами пера почас рока, выникла у нашій редакції по тім, як у 2018-ім році запер ся белетрістічный журнал Отцюзнина,“ інформовав голова Русиньского културолоґічного клубу Юрій Шиповіч, котрый перед тым быв шефредактором журналу Отцюзнина.

По тім, што ся перестав выдавати журнал, авторы, котры писали по русиньскы, не мали ся де публіковати. За словами Шиповіча вже першый том алманаху, в котрім находили ся творты сімнадцятьох сучасных русиньскых поетів, прозаіків і драматурґів, вказав, же русиньске слово не вмерать, а продовжує жыти і фунґовати.

„Творы різных видів і жанрів, різных авторів – писателів, представителів вшыткых віковых ґруп, суть того доказом. Зато Алманах днешньої русинської літературы 2019 і быв серенчливым, успішным,“ продовжує Шиповіч.

Підкарпатя – Прага – Рим

Як інформовав выдаватель, коли зачали ся роботы над другым томом алманаху, были в редакції зачудованы, же творів пришло іщі од веце авторів як в минувшім році, конкретно їх было 26. Віковы катеґорії так само шыроко заступлены, бо в алманаху мож найти творы од авторів 20- аж 90-річных.

„То люде вшелиякых інтересів, освіты, політічных і реліґійных поглядів. Пятеро із них мають науковы ступні і званя. Жыють в різных селах і містах Підкарпатя, у Києві, Бырні, Празі, Римі і до єдной купы соєдинять їх любов до свойой землі, до двого слова,“ представив Шиповіч авторів, котрых творы появили ся в новім алманасі.

Но розмаїтость і богатство алманаху не є лем у віковых катеґоріях, ці місцях, де авторы жыють.

Хоць є в нім много творів на фіґлярьску тему, суть в нім достойно представлены і іншы жанры літературы, котрыма бы ся за словами выдавателя не поганьбли і векшы народы од карпатьскых Русинів. В новім алманасі мож найти новелы, оповіданя, елеґії, сонеты ітд. Навеце, новый алманах є богатшый в порівнаню з попереднім о тлумачіня літературных творів, і так собі в нім можете прочітати по русиньскы і Антона Чехова.

Знакы „ÿ“ і „ô“ не хоснують

В літературных творах підкарпатьскых русиньскых авторів много раз мож видіти знакы „ÿ“ і „ô“. Но в алманасі вырішыли выпустити їх.

„Редакчна ґрупа, котра позберала и ушорьовала алманах, хосновала Граматику русинського языка Анны Мегелы. У послідній редакції Граматикы, прислухуючі ся радам колеґів, лінґвістів – русиністів Пряшівской універзіты, Анна Мегела одказала ся од знаків „ÿ“ і „ô“. Арґументом было то, же тоты знакы суть фонетічныма, і графічно їх значіти не треба. Хосновати ся нима мож лем при штудованю фонетікы,“ інормовав Шиповіч.

Но і ту быв зробленый выняток при оповіданю автора з Верьховины Івана Завадяка, при котрім редакція алманаху хотіла передати верьховиньске „і“ на місці етімолоґічного „о“, і зато в тім припаді зохабили в творі знак „ÿ“.  Так само редакція у творах дакотрых авторів не оправльовала хыбы в словах „єнно“, „динь“ ітд., і зохабила їх у фонетічнім переписі.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі