lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Нагороды ім. Василя Турока-Гетеша за 2014 рік

Демко Трохановскій Демко Трохановскій
13. 10. 2014
» Культура

Хоц уж по VIII Медженародным Бієнале Лемківской/Русиньской Культуры, котре в минулий вікенд проходило в Креници, та вартат спомнути іщы о єдній подіі, яка одбыла ся в рамках той імпрезы. Помедже концертами третій раз в істориі была вручена нагорода ім. Василя Турока-Гетеша за 2014 рік.

То нагорода принавана Світовом Радом Русинів за діяльніст в обшыри культуры, а єй тогорічным лавреатом остал Петро Трохановскій, поета, писатель, публициста, редактор, дириґент, співак, учытель, церковний дяк, соспільний діяч. Для Петра Мурянкы (бо такій літерацкій псевдонім П. Трохановского) то уж не перша, ани друга нагорода, яку в своім жытю достал за літерацку, соспільну, або церковну діяльніст. О лавреаті тогорічной нагороды писали сме при нагоді дня уродин (чытайте за мотузком).

Попри головній нагороді были тіж вручены почесны грамоты, котры отримали:

  • Аранка Медєші з Коцура в Сербіі, основателька етноклюбу Одняте од забытя в Коцурі, од 70. років діюча в русиньскым культурным просторі, м.ін. фільмі і театрі.
  • Лариса Андрела з Підкарпатской Руси (днешня Украіна) – поетеса, фольклористка і етноґраф, авторка збірника Свалявщына в переказах і леґендах, в котрым описала обычаі і традициі околиц підкарпатской Свалявы.
  • о. Василь Бойчук – грекокатолицкій священник, основаель Культурного Товариства Русинів Румуніі і ансамблю Голубок, основатель і учытель в недільных школах русиньского языка.

Василь Турок-Гетеш (1940 – 2005), котрий єст патроном нагороды признаваной Світовом Радом Русинів, мал в своім жытю вельо професий і занять. Был учытельом, драматургом, русиньскым діячом і єдным з лідерів русиньского одроджыня 1989 р. Понад двадцет років вчыл філософіі та словацкого і росийского языка в середній школі в Пряшові.

Од 1985 р. был драматургом в Театрі Александра Духновича (товды за офіцияльном назвом Украіньскій Народний Театр) в Пряшові, де під конец 80. років ХХ ст. выставлял першы пєсы по русиньскы. В великій мірі то за його активністю, коли уж Русины ставали на ногы по страданях в комуністычным періоді, пряшівскій театр стал ся місцьом, в котрым зачал являти ся світовий репертуар по русиньскы, вказуючы великых Чехова, Достоєвского, Шекспіра, Молієра і інчых.

Был єдным з основателів і долголітнім председом Русиньской Оброды (1990-1994, 1996-1999), основательом і першым шефом Світовой Рады Русинів (1991-2001), заступцьом ведучого Maison de Pays, европейской орґанізациі, котра репрезентує бездержавны народы.

За стараньом Василя Турока-Гетеша русиньскій язык выкладаний єст на Пряшівскым Університеті, Русины вошли до словацкой телевізиі і радия, та выдают ґазеты по русиньскы.

Vasyl Turok-Hetesh foto: www.rusynacademy.sk
Василь Турок-Гетеш (1940-2005), фото: www.rusynacademy.sk

Як повіл при вручаню Петро Трохановскій, лавреат тогорічной нагороды ім. Василя Турока-Гетеша, “…был моім добрым і сердечным приятельом, (…) шкода, же так скоро одышол – великій наш Русин.”

ShareTweet

Повязаны дописы

Мож приголосити ся до Карпатьской писанкы 2023

2. 2. 2023
Кадр з фільму; од ліва: Я. Трохановскій, Ф. Ґоч, П. Трохановскій

Нештоденны істориі – Лемковина

2. 2. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Нештоденны істориі – Лемковина

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

СКР жадать безодкладне заставліня перзекуцій Русинів на Україні. Звертать ся до словацького премєра

«Questing. Лемківскє гляданя». Нова форма туристикы по Лемковині

Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць фебруар 2023

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні