lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Нашы выселенцы на Д. Шлезку

Севериян Косовскiй Севериян Косовскiй
28. 4. 2020
» З архівной пресы

В 1957 року исполнится 10 літ от того смутного дня, коли нашы люде на Лемковщині были выселены примусово из родных сел в западны районы Польшы — на т. зв. “отзысканы” от німцев земли. Так я тут хочу подати коротку историю одной невеличкой группы выселенцев из села Бортного, Горлицкого повіта.

9-го июня 1947 року нас довезли до станции Расувка и там нас роспреділяли по селах: одных послали в ту, а другых в иншу сторону. Нашым людям то дуже дивно выглядало, бо іхати охотно то єсть штоси инше, а примусове выселенье то не так вызерат.

Коли мы іхали от станции до того села, в котром теперь жиєме, то нам показали лем дорогу и казали іхати самим без проводника. Іхало нас 7 родин — іхали сме возами. Поскладали на возы дрібнійше гратья и перины, а худобу, уці, козы гнали сме за возами. Бабы сой поплакували и так помалу ишли.

В дорогі напал на нас великий дождь, што сме чисто перемокли. И вшиткы перины, якы сме везли на возах, перемокли, то бабам ся ище ліпше плакало.

Тото село, што мы до него іхали, лежит в лісі, то мы не могли до него трафити, лем проіхали дальше. Мы минули в лісі тот путик, котрым треба было скрутити до того села, и пустилися дальше дорогом. Так мы заіхали на друге село. Заходит мой тато до первого дому, бо мы іхали напереді, за хвилю выходит и повідат; што то инше село. Так уж не было иншой рады, лем там дагде ночувати, бо была ночь темна, и льяло так, што мы не могли пускатися дальше и глядати нашого села.

Мы розышлися по домах в том селі: мы до первого, а другы за порядком до другых домов, якы там были, и так переспали мокры и под мокрыма лахами. Но але далося вытримати, бо то было в літі.

На другий день рано мой тато и с другым газдом пошли глядати того села нового и дому. Коли они нашли и вернулися, то сме всьо поскладали на возы и поіхали дальше.

Приіхали сме на другий день деси коло єденастой годины до того нашого села и поросходилися по пустых хижах. Тоты домы, в котрых жили німцы, были уж заняты поляками, што пришли давнійше. Коли німцев выганяли, то в домах осталося новым газдам вшитко по німцах. А для нас лишилися тоты домы, котры были пусты от войны.

Мы пришли до такого свого дому. Окон не было, пеца тыж не было, то за два тыждни мы на дворі істи варили, як партизаны в войну в Карпатах, и чекали сме, коли нас назад додому отошлют. Всі так говорили, же нас обратно додому будут отсылати. Но але потом сме виділи, што додому нас не отсылают, так сме зачали окна вставляти и пецы мурувати. Не сіяли сме нич, бо было уж поздно, лем бандур кус посадили, но маленькы ся вродили.

Тот рік нам давали приодівы, муку, цукер, кашу на кажду особу, скилько в котрой родині было. Но скилько выходило на одну особу, того уж не памятам.

А на другий рік зачали сме орати и сіяти, кто што міг. Але о своих рідных сторонах не переставали сме думати и радити. И докаль жити будеме, то не забудеме.

И так дальше минали дни, місяцы и рокы. Потом за який час пришол наш священник из нашого села Бортного и открыл православну церковь, то люде могли хоц почути отправы на свойом родном языку. Но суть и такы темны люде, котры повідают, што для греко-католика то великий гріх идти до православной церкви. И не ходят, лем до римско-католицкого костела. А тото свідчит лем о их темноті, бо як бы были лем кус свідомы, то они бы знали, што віра греко-католицка єсть тото само, што и православна, и из ней была створена.

Я сам тыж греко-католик. О тых вірах я бы мал дуже писанья, но але не хочу так долго розводитися.

Наразі, як сме приіхали до нашого села, то місцевым людям дост ся не любило, што мы якоси инакше радиме и якысь иншы свята святиме. Видно было, што якбы так мали кус права, то бы нам заборонили, бо им ище не вышуміла из головы “санация”. Но але мы не были такы дуже темны, штобы сме не знали Конституцию нашой Державы Людовой, в котрой каждый обыватель має запевнену свободу свойой бесіды, и віроисповідания. Так и нашы противникы успокоилися помалу и так привыкли, што ани бы наразі никто от них того не сподівался, А их молодежь так понаучувалася нашой бесіды, што трудно прзнати, же то не лемко.

В 1956 року, як мы грали представление “Карпатскы партизаны”, из Карпаторусского Календаря Л. С. на 1951 р., написане П. Соколом, то оно дуже полюбилося не тилько нашым людям, но и полякам. Наш драматичный кружок выступил первый раз с тым представлением в нашом селі Бучинка, а другий раз в селі Милорадзице, повіт Любин, воєвудство Вроцлавске.

Buchinka
Аматоры лемковского драматичного кружка в селі Бучинкы, Вроцлавского воєвудства, котры отограли представление “Карпатскы партизаны”. Сидят (сліва направо): Циркот Антонина, Юрків Йосиф, Хомкович Иван, Дутканич Иван, Підбережняк Антония. Стоят (сліва направо): Хомкович Михаил, Докля Анна, Горбаль Дмитро, Докля Мария, Капинос Бронислав, Феленчак Теодор, Хомкович Стефания, Горбаль Иван, Підбережняк Иван.

 

В том представлении отограли дві роли полякы из нашого села тут, где теперь жиєме. Один хлопец грал ролю Ивана-сусіда, а другий старший газда грал ролю січовика Онуфрия.

Тут вам посыламе фотоснимку из нашого представления, котру просиме помістити в Календарі Л. С, на 1957 год разом с короткым очерком из житья нашой группы лемковскых выселенцев на Д. Шлезку.

И. О.

Статя надрукувана в книжці «Карпаторусский Календарь Лемко-Союза на 1957 р.», котрый сопоставил др Симеон Пыж.

ShareTweet

Повязаны дописы

З Новым Роком!

13. 1. 2025

Христос Раждаєт ся!

6. 1. 2024
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}