Голосник

Наслідник

Смерть мукачівского єпіскопа Мілана Шашіка пришла неочековано і в людьскых очах прискоро. Зіставать нам вірити, же єпархію чекать добрый наслідник своїх попередників. Лемже стопроцентну істоту не маме.

Кедь Ватікан призначів Мілана Шашіка за адміністратора Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії, котру перевзяв од Йоана Семедія, быв то так дакус шок. На мукачівску катедру мав сісти нелем Словак, але іщі ку тому і походжіньом римокатолик. По роках його єпіскопской службы мож конштатовати, же у Ватікані втогды не зробили хыбу. Єпіскоп Шашік підняв цілу єпархію, она стала його і він став цілым своїм жывотом їй, Ужгород став його домовом і люди в єпархії стали його людми, котрых любив єднако як церьков, до котрой быв посланый.

Його менованя мало і іншый розмір. Войну о вплив у єпархії по Семедійови, твердім Русинови, котрый не пасовав україньскым націоналістам, не выграло ани проукраїньске ани прорусиньске крыло, пришов нестранный чоловік, што може про Русинів не было ідеалным, но все ліпше, як кебы пришов кутый Українець.

Наперек вшыткому Шашік не підволив ся Тиску Києва, єднако як його русиньскый попередник, і утримовав єпархію окремов од україньской церькви, єпархійов русиньсков. Хоць є правдов, же його період быв і періодом, коли многы священици зо своїма парохіями зачали служыти по україньскы. Но асімілачный вплив, навеце кедь Русины ани не суть в державі вызнаныма, бы як єпіскоп якбач тяжко овливнив.

Вопросом є, хто теперь выграть войну о вплив? Менованя помічного єпіскопа Ніла Лущака за адміністратора єпархії затля не пророкує нич добре. Зіставать нам вірити, же є то досправды дочасне менованя, і в Римі найдуть доброго кандідата на позіцію мукачівского єпархы. Але не треба забывати ани на то, же і Шашік быв наперед лем адміністратором, а наконець став єпархом.

Ніт, не хочеме оціньовати якости Лущака як душпастыря, но можеме сміло повісти, же якраз він мав при Шашікови подобну роль як єпіскоп Марґітич при Семедійови. „Вырівнавав баланс“, жебы Українці были спокійны. Є то просто елемент проукраїньского крыла. Но покля бы став Лущак єпархом, дасть пак Ватікан баланс і Русинам? Не думам.

Кедь ся днесь бавиме о наступникови Шашіка на посаді єпархы, пак мож повісти, же ся бавиме і о будучности – існованю або неіснованю Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії як русиньской. Выбером єпархы мож доста вызначно овпливнити і то, ці єпархія зістане нашой традіції, або ці стане україньсков церьквов. Што бы быв великый тріумф Києва, котрый ся на анексію рихтує вже 30 років, а єдночасно бы то значіло вже абсолутну українізацію іщі і той малой части вірных ґрекокатоликів, котры ся не перестали чути Русинами.

Але якраз традіція є тото слово, котре бы требало підкреслити. Бо Мукачівска єпархія є іншой традіції як Україньска ґрекокатолицька церьков. Покля Мукачово є навязане на Ужгородьску унію, котру підписали русиньскы священици у втогдышнім Угорьску, києвска церьков выходить із Берестовской унії, і тоты дві церькви ся почас цілой історії розвивали окремо, были окремыма і іншыма церьквами.

Підпорядкованя Мукачова під Київ бы так не было лем проблемов „народностнов“. Оно бы то значіло зничіня Матери Церькви, з котрой выходить далше множество єпархій в Европі і Северній Америці. Зничіня Матери, бы значіло то, же їй діти, на ню навязаны єпархії у світі, бы стали сиротами. Зничіня Матери бы значіло вырізаня сердця цілому єдному церьковному орґанізму, котрый на Ужгородьскій унії выріс. І то бы была наша катастрофа, і київска величезна і незаслужена перемога.

Зіставать нам вірити, же далшый єпарха, котрый дістнане до справованя нашу Матірь Церьков, ці уж то буде теперішній адміністратор, або хтось іншый, буде на нашу традіцію думати. Же на то буде думати і Ватікан, кедь буде о выменованю єпархы рішыти. Же далшый єпарха буде достойным наслідником своїх великых попередників, меджі котрых записав ся і єпіскоп Шашік, а не гробарьом єпархії, без котрой бы їй діти зістали сиротами.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі