Найкоротшый пункт

Кідь єм собі думав, же у векшій летарґії, як в часах, кідь председав Світовій раді Русинів Дюра Папуґа, вже конґрес не може быти, днесь признавам, же рада під веджіньом Штефана Лявинця успішно доказала перемочі штатістічны діаґрамы той нечінности на новы рекорды. І то є властно єдиный успіх, котрый бы єм сучасному председови приписав. Нажаль, неґатівный.

Од остатнього Світового конґресу Русинів, котрый проходив в Румунії, перестала діяти і тота бідна, малоколи актуалізована, і кідь, та лем в языку войводиньскых Русинів, інтернетова сторінка. Не знам, што роблять комісії, котры суть на каждім конґресі іншталованы як дашто найпотрібніше, што конґресу треба, но цалком точно знам повісти, што робить медіална комісія. Сумарізація той роботи складать ся із єдного слова: Нич.

Председа медіалной комісії, котрого собі членове комісії не выбрали самы, але котрый їм быв „даный згоры“, наперед не быв способный скликати єдну, хоць лем інтернетову стрічу членів, жебы обговорити даякый план роботы, і наконець зо свойой функції абдіковав. О абдікації членове медіалной комісії дотеперь офіціално не были повідомлены, і дізнали ся то лем із розговору з єдным із членів Світовой рады Русинів. З додатком, же председа рады собі до той функції міджічасом наноміновав іншого чоловіка, котрого ани я, покля знам ани далшы членове комісії, дотеперь не знають. Нич на тім, тадь ці тот новый председа комісії є або не є, реалность є така, же лем продовжує в роботі свого попередника – не скликує жадны засіданя комісії і є тихо. При найвекшім оптімізмі мушу повісти, же далшы комісії на тім зо свойов роботов будуть барз подібно, кідь не цалком єднако. Може іщі дашто буде на остатній момент знова робити комісія про штатут, бо, правда, не є векшой і потрібнішой потіхы, як все на остатню хвілю збухати даякы новы козметічны едітації до штатуту, што нам давать почутя ненормалной серьйозности, із надійов, же в горізонті далшых двох років знова даме голосовати о даякых новых едітаціях, і так аж до кінця світа. Мінімално того конґресового.

Кідьже єм ниґда не розумів, нашто властно тоты комісії мають служыти, нашто їх треба, якый з них має быти в міджіконґресовім періоді хосен, про їх ничнеробліня з моста скакати не буду. Лем ся потверджує, же їх функція не є жадна і їх існованя є якбач даремне. Но суть справы, котры ня мусять мерзити.

Од остатнього конґреса наприклад Русины Северной Америкы зробили апелацію і петіцію, котра была напрямена до україньскых властей, жебы дати права Русинам на Україні, жебы підтримати їх школство. І в тім быв конґрес нечінный. Ліпше повдіжено Світова рада Русинів была тота, котра была нечінна. Не пришла жадна офіціална підпора тому апелу і петіції, ці уж з боку цілой Світовой рады або з боку председы рады. Просто тихо. Як кібы то было дашто, што раду не мусить інтересовати. Притім навспак. Кідь уж сама рада не лобує за тото, што є моментално найпотрібніше – вызнаня Русинів на Україні, здобытя вшыткых народностных прав про Русинів на Україні, пак холем най своїм голосом підпорить такы актівности і актівістів, котры роблять роботу і за ню.

Русины на Словакії од яри 2016-го року оголошали, же рік 2017 буде Роком Адолфа Добряньского. Добряньскый не має значіня лем про Русинів на Словакії. То він быв тым, хто політічно, в Угорьскім сеймі, задефіновав русиньскый народ в Австро-Угорьскій монархії, котрый закреслив граніці теріторії, де жыють Русины, котрый хотів тоту теріторія зъєдинити, вдяка котрому, кідьже політічне задефінованя народа од Добряньского уж існовало, могли будителі далше і ефектівніше робити свою роботу міджі народом, і русиньскы політіци мали на чім будовати свої політічны і теріторіалны позіції, головно по Першій світовій войні. І зато міг 200-ый юбілей од його народіжня быти Роком Адолфа Добряньского нелем Русинів на Словакії, але Русинів обще. Нажаль, і в тім была Світова рада глуха і сліпа. Не пришла жадна підпора того юбілею з їх боку, нихто ся о то нияк не інтересує, хоць ку юбілейному року за залучіли і членьскы орґанізації конґресу за Словакію – Русиньска оброда на Словеньску і Словеньска асоціація русиньскых орґанізацій.

В прикладах бы єм міг продовжовати. Но є абсолутно траґічне, же Світова рада Русинів, головно їй председа, котрый бы не мав быти яковсь декораційов, а функчным русиньскым амбасадором, ся доднесь офіціално не выразив ани ку так підлому ділу, якым было спаліня нашого флаґу в Ужгороді, што є іншак флаґ принятый як раз Світовым конґресом Русинів. Председа просто якбач зложыв обіту мовчанливости а бісідовати буде аж на конґресі.

Но але не будеме такы злы і наконець собі предці лем повіме і о діялности председы і рады.

З інформацій, ку котрым ся чоловік може дістати, можеме зрекапітуловати, же Світова рада занимала ся дотпеперь од остатнього конґресу тым, ці бы Северна Америка, кідьже не зробила жаден конґес у себе, не мала за членство платити, пак рада рішала, і не раз, же моя статя о їх пропозіції плачіня за членство є образлива і требало бы ня покарати, пак ся іщі председа вказав раз в Братіславі у уповномоченого про народностны меншыны, з котрым не знати, што рішав, бо і уряд уповномоченого о тім написав на своїм сайті може три речіня, пак іщі была єдна суперпропозіція, жебы зробити співы і танці, іншак тоту катедру не знам назвати, на незначучій універзіті на Словакії, причім ку тому, жебы підпорити універзітне штудіюм в Ужгороді, так само рада не дала даяку велику офіціалну підпору, і… то є якбач вшытко.

Самособов, на конґресі будуть інформації о своїй діялности чітати і окремы членскы орґанізації, но то не є робота конґресу, а робота членскых орґанізацій. І зато нас, покля буде председа Світовой рады приступати ку своїй роботі себекрітічно, чекать на конґресі історічно найкоротшый пункт. Є лем на шкоду, же то як раз тот пункт, котрый бы мав быти найдовшым.

Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.)