lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Не бойме ся Русина

Петро Медвідь Петро Медвідь
17. 7. 2014
» Коментарі

Якраз днесь вышло так, же приготовлюю „Вступне до контроли“ 17. юла, в день, коли Ґрекокатолицька церьков святкує свято блаженого священомученика Павла Петра Ґойдіча, пряшівского єпіскопа. Ніт, не хочу заходити до конфесіоналных дімензій той особы а докінце ани до того, же є про Русинів, котры суть ґрекокатоликами, святым чоловіком.  Бо Ґойдіч має про Русинів і інше значіня. А тото значіня мусить признати каждый, без огляду на церьковну приналежность. Його на Пряшівскій Руси можеме раховати як єдного з остатніх, кідь нє остатнього, великого будителя перед насилнов українізаційов, котрый про Русинів зробив много хосенной роботы.

Павел Петро Ґойдіч як пряшівскый єпарха вів своїх вірных нелем реліґійно, але і народностно. В часах Ґойдіча были офіціалны пресовы орґаны Ґрекокатолицькой єпархії в Пряшові, пастырьскы писма ітд. писаны „язычієм“, котре ся втогды брало як літературный язык Русинів, його проповіді были по русиньскы, так, як і звыкнув бісідовати зо хвоїма вірниками. Єпархія была в Римі записана як „ruthenorum“ – русиньска.  О його гордости на то, же є Русином, о любви до того народа і о тім, же хотів про свій народ добро і высшу якость жывота, свідчіть і його намаганя о зряджіня ґімназії про Русинів. Сам писав тогдішньому презідентови Чехословацькой републікы: „Не просиме златы горы-лісы, не жадаме одпущіня дані, ани поміч про безробітных, не жобреме о нияку милостыню. Жадаме лем то, што нам на основі Конштітуції і природного права належыть – жебы ся русиньскы діти в русиньскых селах могли учіти по русиньскы.“ Резултатом того писма было выникнутя ґімназії з назвов Ґрекокатолицька руська реална ґімназія і то на основі вырішаня Міністерства школства. В тім, што вшытко Ґойдіч зробив про Русинів і як запалено піднимав їх свідмость русиньства, бы ся дало продовжовати. Хотів бы єм але з того вшыткого підкреслити єден вызначный факт.

В році 1940, перед списованьом людей, Павел Петро Ґойдіч, як пряшівскый єпарха, загнав своїм священикам обіжник в котрім написав: „…жебы ся наш вірник записав такым, якым досправды є… зато, же нашы люди хоснують вшелиякы назвы – Русин, Руснак, Руськый, Підкарпатьскый Рус, Українець, ітд., што нас роздробує і ослабує, зато барз прошу, жебы про єднообразность мы при найблизшім переписі людей записали ся за Русина, Русинку, як нас назвав наш отець Духновіч…“

Даколи мі то прийде так, же тото, што зрозумів Ґойдіч перед веце як 70-ма роками, Русинам може не є даколи ясне доднесь. Іншак бы Світовый конґрес Русинів, котрый быв заснованый як Світовый конґрес Русинів, не мінив, на основі вырішаня пару людей в презідії, без векшых конзултацій з членьскыма державами, зачати хосновати назву Світовый конґрес Русинів – Руснаків – Лемків. Жебы было ясне а не дішло у дакторых чітателів ку даремному підвышіню пулзу, на што не є причіна, треба повісти, же не є моїм інтересом, жебы локалны етнонімы як Руснак ці Лемко, перестали быти хоснованы. На локалній і інтерній уровни хосновати назву, котра днесь докінце наповідать і о тім, з котрой части „русиньского світа“ Русин походить, є абсолутно в порядку. Докінце бы то было в порядку і в тім припаді, кібы в преамбулі штатуту Світового конґреса Русинів было написане, же конґрес є конґресом Русинів, котры ся в різных частях свого населеня называють Русины, Руснаци, Лемкы… Але має то быти в назві?

Ефект того „щастливого“ рішаня назвы конґреса є скоріше траґічный, як хосенный . Ніт, нє в нашых інтерных одношінях, але в одношінях ку вонкашньому світу. Хоснованя „тройназвы“ конґресом ся може легко стати ґвером в руці нашых нежычливців, котры нам можуть повісти, же ани сами не знаме што сьме, же конґрес є властно „федераційов“ а докінце, же властно я і Ваньо зо Ждыні не сьме єден народ. Або сьме, лем треба прияти, же тот народ є україньскый. Тадь і СФУЛО рада всягды пише, як ходить на найзападнішы лемківксы, або україньскы теріторії, а то напишуть під фото, де стоять помалы коло Попраду.  Также вернийме ся до року 1940 і актуалізуйме Ґойдічовы слова: хоснованя назвы Світовый конґрес Русинів – Руснаків – Лемків, то же ся не знаме доїднати на тім, жебы сьме ся холем в рамках конґресу знали перед світом презентовати так, як нас назвав Духновіч і тым демонштровали, же хоць маєме свої локалны етнонімы, котры нихто никого не тискать, жебы дале не хосновав, але же приналежыме до єдного народа Русинів, нас лем роздробує і ослабує.

Не бойме ся Русина. Не бойме ся того слова, котре означать наш народ, россіяный в многых державах, з властныма локалныма назвами, властныма языковыма варіантами, але єдной крови. А небойме ся ани Русина Ґойдіча. Не бойме ся ку ньому приголосити, як ку великій особности нашого народа. Без огляду на то, яка є наша реліґійна приналежность. Бо і кідь собі оддумаме його значіня про русиньскых ґрекокатоликів, його значіня народного будителя є про вшыткых Русинів єднаке. У ґрекокатолика Духновіча то предці нихто не спохыбнює.

Петро Медвідь, Пряшів

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Рецепт із амбасады

22. 5. 2025

Шпіоны і домашня задача

15. 5. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}