lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Не свято, а торжество

Петро Медвідь Петро Медвідь
17. 9. 2020
» Коментарі

Ґрупа 18-ох депутатів із вшыткых штирьох депутатьскых клубів словацькой владной коаліції передложыла на септемброве засіданя Народной рады Словацькой републікы пропозіцію новелы закона о державных святах. Цільом є перенести 28-ый октобер, што є день выникнутя Чехословакії, з памятных днів меджі державны свята.

Єден із депутатів, котрый є членом ґрупы, яка тото пропонує, повів, же то єден із навызначнішых днів у новодобій історії Словакії. Выникнутя Чехословакії значіло про словацькый народ першый раз в історії, же став державотворным народом. За його словами є демократічна і гуманістічна традіція Першой републікы про гражданів Словацькой републікы вызначным жрідлом народной гордости і гражданьсково самоусвідомліня.

Кедь Петер Осускый, то є тот депутат, котрого слова были теперь парафразованы, бісідує о тім, же про Словаків є выникнутя Чехословакії історічный момент, котрым першый раз стали державотворным народом, двараз так то платить про Русинів. Докінця, Русины втогды лем єдиный раз до днешнього часу стали державотворным народом. Вшыткы остатні теріторіалны упорядкованя держав были рішены точно як Мніхов – о нас, без нас.

Но і кедь бісідує о тім, же є то жрідлом гордости про гражданів Словацькой републікы, нелем Словаків, пак так само то двараз платить про Русинів, котры днесь жыють на Словакії, суть лоялныма гражданами, і таке свято бы припоминало, же і вдяка Русинам днесь існує демократічна і суверенна Словакія, котра бы абсолутно не мусила быти така сама, кебы у 1918 і 1919 році не вырішыли Чехы, Словаци і Русины, же свої теріторії споять у єдній державі, што потвердили і мірны конференції.

По розділіню Чехословакії дата 28-ый октобер выпала зо списку державных свят на Словакії, хоць Чеська републіка то далше святкує як своє державне свято, властно як день выникнутя републікы, хоць новодоба Чеська як і Словацька републіка выникли офіціално 1-го януара 1993-го року.

Жебы вернути до календаря тот день як державне свято, то ся ниґда на Словакії не подарило. І то вдяка словацькому націоналізму, діштанцованю ся од чехословацькой історії, хоць офіціално Словакія не надвязує на фашістічный Словацькый штат, але на Чехословацьку републіку.

А нажаль, тот націоналізм, меншый або векшый, было мож найти в каждій владі, котра ту была, ці была правіцьова, лівіцьова або фіалова. 28-ый октобер просто не мож было мати за державне свято. Тоталым верьхом прімітівізму было святкованя сторічніці републікы, кедь Словаци святковали два дні пізніше.

Лем сам Осускый пропоновав выголосити тот день за державне свято в роках 2015, 2017 і 2018. Безуспішно. Но теперь має влада докінця конштітучну векшыну. На такый закон стачіть надполовична. Депутаты, котры то передкладають, суть із вшыткых штирьох владных партій, і так ся звекшує шанса, же штось таке бы і могло перейти. І кебы не голосовали вшыткы владны депутаты. А можуть ся найти і опозічны депутаты, котры бы то підпорили.

Ці уж то скінчіть так або іншак, уж днесь є ясне, же векша можливость прияти такый закон іщі якбач не была, а так скоро ани пак не буде. Но приятя такой новелы бы мало позітівны ефекты.

По перше, словацька політічна репрезентація бы вказала, же ся уж вырівнала з глупов протичеськов мечіяровсков політіков із 1990-ых років, і усвідомлює собі, же наперек многым хыбам, котры сполочна держава мала, выникнутя Чехословакії дістало Словаків на політічну мапу Европы, меджі самобытны народы, же то принесло розвиток културы, і много далшых бенефітів, а і вдяка тому могла Словакія наконець выголосити сувереніту.

По друге, уж нелем Русины в Чеській републіці, але і Русины на Словакії, бы могли святковати державне свято, котре бы припоминало і їх історічну роль того періоду, і їх державотворный статус, їх запис, хоць лем короткый, на політічній мапі, кедь уж то не можуть офіціално святковати там, де їх є найвеце, на теріторії, котра мала мати (уж двараз) автономный статус, котру по войні продали за 30 стріберных.

Приятя такого закона на Словакії бы просто про Русинів не мусило быти лем даяке державне свято. Про Русинів бы то могло быти досправдове торжество.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

80 років по або підкарпатьска дефінітіва

8. 5. 2025

Жебы довидів аж до Карпат

1. 5. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}