Не свято, а торжество

Ґрупа 18-ох депутатів із вшыткых штирьох депутатьскых клубів словацькой владной коаліції передложыла на септемброве засіданя Народной рады Словацькой републікы пропозіцію новелы закона о державных святах. Цільом є перенести 28-ый октобер, што є день выникнутя Чехословакії, з памятных днів меджі державны свята.

Єден із депутатів, котрый є членом ґрупы, яка тото пропонує, повів, же то єден із навызначнішых днів у новодобій історії Словакії. Выникнутя Чехословакії значіло про словацькый народ першый раз в історії, же став державотворным народом. За його словами є демократічна і гуманістічна традіція Першой републікы про гражданів Словацькой републікы вызначным жрідлом народной гордости і гражданьсково самоусвідомліня.

Кедь Петер Осускый, то є тот депутат, котрого слова были теперь парафразованы, бісідує о тім, же про Словаків є выникнутя Чехословакії історічный момент, котрым першый раз стали державотворным народом, двараз так то платить про Русинів. Докінця, Русины втогды лем єдиный раз до днешнього часу стали державотворным народом. Вшыткы остатні теріторіалны упорядкованя держав были рішены точно як Мніхов – о нас, без нас.

Но і кедь бісідує о тім, же є то жрідлом гордости про гражданів Словацькой републікы, нелем Словаків, пак так само то двараз платить про Русинів, котры днесь жыють на Словакії, суть лоялныма гражданами, і таке свято бы припоминало, же і вдяка Русинам днесь існує демократічна і суверенна Словакія, котра бы абсолутно не мусила быти така сама, кебы у 1918 і 1919 році не вырішыли Чехы, Словаци і Русины, же свої теріторії споять у єдній державі, што потвердили і мірны конференції.

По розділіню Чехословакії дата 28-ый октобер выпала зо списку державных свят на Словакії, хоць Чеська републіка то далше святкує як своє державне свято, властно як день выникнутя републікы, хоць новодоба Чеська як і Словацька републіка выникли офіціално 1-го януара 1993-го року.

Жебы вернути до календаря тот день як державне свято, то ся ниґда на Словакії не подарило. І то вдяка словацькому націоналізму, діштанцованю ся од чехословацькой історії, хоць офіціално Словакія не надвязує на фашістічный Словацькый штат, але на Чехословацьку републіку.

А нажаль, тот націоналізм, меншый або векшый, было мож найти в каждій владі, котра ту была, ці была правіцьова, лівіцьова або фіалова. 28-ый октобер просто не мож было мати за державне свято. Тоталым верьхом прімітівізму было святкованя сторічніці републікы, кедь Словаци святковали два дні пізніше.

Лем сам Осускый пропоновав выголосити тот день за державне свято в роках 2015, 2017 і 2018. Безуспішно. Но теперь має влада докінця конштітучну векшыну. На такый закон стачіть надполовична. Депутаты, котры то передкладають, суть із вшыткых штирьох владных партій, і так ся звекшує шанса, же штось таке бы і могло перейти. І кебы не голосовали вшыткы владны депутаты. А можуть ся найти і опозічны депутаты, котры бы то підпорили.

Ці уж то скінчіть так або іншак, уж днесь є ясне, же векша можливость прияти такый закон іщі якбач не была, а так скоро ани пак не буде. Но приятя такой новелы бы мало позітівны ефекты.

По перше, словацька політічна репрезентація бы вказала, же ся уж вырівнала з глупов протичеськов мечіяровсков політіков із 1990-ых років, і усвідомлює собі, же наперек многым хыбам, котры сполочна держава мала, выникнутя Чехословакії дістало Словаків на політічну мапу Европы, меджі самобытны народы, же то принесло розвиток културы, і много далшых бенефітів, а і вдяка тому могла Словакія наконець выголосити сувереніту.

По друге, уж нелем Русины в Чеській републіці, але і Русины на Словакії, бы могли святковати державне свято, котре бы припоминало і їх історічну роль того періоду, і їх державотворный статус, їх запис, хоць лем короткый, на політічній мапі, кедь уж то не можуть офіціално святковати там, де їх є найвеце, на теріторії, котра мала мати (уж двараз) автономный статус, котру по войні продали за 30 стріберных.

Приятя такого закона на Словакії бы просто про Русинів не мусило быти лем даяке державне свято. Про Русинів бы то могло быти досправдове торжество.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА