Не забудьте на нас

Война выкликує різны діяня, на котры бы в мірных часах ани думка до головы не пришла. Днесь веце держав Европской унії, в дослідку дій за остатній тыждень на Україні, підтримує скорый вступ той державы до свого клубу, хоць іщі перед тыждньом бы то было неможливе. Мы не проти, але не мож забыти на єдну домашню задачу.

Презідент Володимір Зеленьскый експресно підписав жадость, жебы Україна стала офіціалнов кандідатьсков країнов і могла, штонайскоріше, вступити до Европской унії. З дакілько членьскых держав, але і прямо з Брусела, чути згоду і підпору того кроку.

Не знам собі реално представити, же бы Україна могла вступити до Унії в часі, коли має на своїй теріторії войну, навеце штонайскоріше. Но уж сьме были свідками різных неочекованых несподівань, і зато ани на тоту теоретічну можность не мож одшмарити до коша. Єдночасно треба підкреслити, же Унія не є НАТО.

Унія не буде жаднов безпечностнов ґаранційов про Україну, бо Унія ньов не є ани теперь про своїх членів.

Думкы о сполочній воєньскій безпечности Европской унії, даякій європскій армії, на столі вже были веце раз. Але правда така, же дотеперь ся на тім членове не знали доїднати. Не є то нич чудне, тадь ани членове НАТО, воєньской аліанції, ся не знають доїднати на многых поступах, а не іщі Унія, котра мала мати іншы цілі, хоць днесь все веце чути намагы о якусь федералізацію.

Зато діскусія о приятю Україны до европского клубу є днесь веце о сімболіці – мы з вами, вы єдны з нас, як о тім, же бы то днесь могло Україні у войні реално помочі.

Наперек тому, же сьме были многораз обвиньованы з будьчого, не вертаме то неприятельством, але солідарностьов і підпоров у тых тяжкых часах.

Но єдночасно треба припомянути, же релевантны русиньскы орґанізації, на чолі із Світовым конґресом Русинів, довгодобо бісідують о тім, же лем в зъєдиненій Европі є наша будучность, же простор Европской унії нам є на великый хосен, і же найліпше бы было, жебы Україна была в тім просторі, бо пак мы з нашов найвекшов комунітов, яка жыє в Закарпатьскій области, могли бы сьме без граніць, без будьякых комплікацій співпрацовати так, як то вже є в іншых країнах, котры до Унії належать.

Але все сьме акцентовали і штось інше. І то, же Україна мусить дотримовати народностны штандарды, котры дотримують ся там, де хоче сама належати.

Значіть, мусять быти признаны права і Русинам, котры жыють на Україні. Мусять ся і односно Русинів дотримовати тоты права, котры суть ґарантованы україньсков конштітуційов, але і меджінародныма документами, якы Київ підписав сам – на основі слободного, властного рішаня.

Днесь Україна пережывать досправдову войну. Російскый аґресор днями і ночами атакує україньскы міста, села, мірных жытелів. Релевантны русиньскы орґанізації з Европы і Северной Америкы знова потвердили, же не суть жадныма неприятелями, же суть солідарны, же ясно знають ідентіфіковати то, хто днесь жертва, хто атакує.

Наперек тому, же сьме были многораз обвиньованы з будьчого, не вертаме то неприятельством, але солідарностьов і підпоров у тых тяжкых часах. Русиньскы актівсты наприклад на Словакії і в Польщі орґанізують пряму поміч на Україну, і біженцям, котры приходять до нашых держав.

Хто з протирусиньскых пропаґандістів іщі і теперь буде писати брехні на Русинів, зробить тым вже ясный образ лем о собі самому, і то барз ясный образ.

Кедь тото вшытко, што днесь діє ся мине, і кедь Україна досправды буде мати стати членом Европской унії, пак Київ, єднако як і Брусел, бы не мав забывати на нас – Русинів. Домашня задача, котру Україна має уж веце як 30 років, одколи выголосила незалежность, значіть вызнаня Русинів як окремого народа зо вшыткыма правами, зіставать.

Жебы ся то зреалізовало, мать на то средства Брусел в приступовых їднанях, але мать на то средства і сам Київ. Є то барз просте. Єднако як підписати жадость о вступ до Унії.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Фото: Pixabay.com.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА