lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Нова історія

Петро Медвідь Петро Медвідь
4. 12. 2014
» Коментарі

На фотоґрафії: Петро Мурянка під скулптуров русиньского князя Лаборця зо земльов з Флоринкы (©lem.fm).

 

Не даде мі не выхосновати то, же пишу днешній коментарь день перед тым, як собі припомянеме выникнутя Руськой (значіть Русиньской) републікы во Флорінці. Знам, не є то округлый юбілей, але ани мій коментарь не має быти історічнов лекційов о тім, як Русины на Лемковині зробили свою републіку. Гей, были то Русины і заснованя републікы, а і далшы дії по тім суть тоты найважнішы факты, котры доднесь свідчать о тім, хто суть Лемкы в Польщі.

Чом о тім днесь потрібне писати? Окрім класічного проблему, кідь ся нам Русинам хтось цілы десятьріча намагать повторяти лож о тім, же сьме лем неусвідомлены Українці з надійов, же тому конечно раз зрозумієме, єм, нажаль, мав можливость, а то і не так давно, стрітнути ся з поглядами, ці може новов ідеолоґійов, котра має розбивати русиньскый рух. Тоты погляды пишуть о окремім лемківскім языку, значіть якбач і о народі. І властно, як з того выпливать, Лемкы не мають нич із Русинами. Тадь і в Польщі суть реґістрованы як Лемкы, не як Русины. Творить ся якбач якась нова історія.

На руінах Австо-Угорьской монархії по Першій світовій войні народы, котры жыли перед тым під руков Відня ці Будапешти, зачали творити свої державы. Было то повязане з правом на самовызначіня. Вопрос того, што „зробити зо собов“ рішыли і Русины. Тоты, котры жыли під Угорьском і тоты, котры жыли під Австрійов. Ніт, не беру то абсолутно ідеалістічно. Серед Русинів были різны поглядовы течіня. Од русиньскых, через проукраїньскы аж по проросійскы. То, де належати в новорозділенім світі, было овпливньоване якраз тыма трьома поглядами. Так тому было і у Русинів Підкарпатьской і Пряшівской Руси, коли єдна Руська народна рада (і было їх доста), голсовала так і друга іншак. Єдны тягли ку Мадярям, другы ку Москві, дахто і ку Українцям і хтось ку Чехам і Словакам. Но така вже русиньска натура. Наконець вдяка Ґріґорійови Жатковічови і америцькым Русинам прияла Централна руська народна рада в Пряшові рішаня, же Русины Пряшівской і Підкарпатьской Руси хотять належати до складу Чехословакії. Наперек того, же были три ідеовы ґрупы, выграла чіста русиньска орьєнтація, котра виділа свою будучность в Чехословакії. Тото быв важный момент, бо Русины ся реално політічно і народно самовызначіли і як Русины (не іншый народ ці субетнос) зробили вшытко, жебы за пару місяців досправды были зо свойов теріторійов частьов Чехословакії і жебы на мапі світа было каждому ясне, же суть окремым народом.

На тых самых руінах знайшли ся і Русины, котры жыли на Лемковині і котры до того часу належали під Австрію. Рішыли тот самый вопрос – што зо собов зробити. І існовали таксамо три поглядовы платформы. Існовала у них тота сама сістема Руськых народных рад. І таксамо собі зодповіли на вопрос, хто суть. Же не суть Поляци, же не суть Українці, бо не приєднали ся до Западоукраїньской народной републікы, а таксамо собі зодповіли, же не суть окремым народом Лемків. І кідь засновали републіку у Флоринці, такой на то были участны на Централній руській народній раді в Пряшові, де вєдно з Русинами Пряшівской і Підкарпатьской Руси прияли тоту саму позіцію, же хотять належати зо свойов републіков до складу Чехословакії.

Днесь знаме, же то, што ся подарило зреалізовати Русинам Пряшівской і Підкарпатьской Руси, не подарило ся зреалізовати Русинам Лемковины. Масарик не мав інтерес о тоту теріторію і так Русины з Лемковины были „подарованы“ Польщі. Історія є така і мы єй не зміниме. І днесь вже над тым пізно плакати. В предвечур 96. юбілею заснованя лемківской републікы є основне штось інше.

Честованы Лемкы (але і Поляци і далшы, котры в тім не мате ясно), перед 96 роками нашы предкы, котры жыли на Лемковині, знали кым суть. Самовызначіли ся народно і політічно і робили вєдно з Русинами Підкарпатя і Пряшівщіны. Натілько бы память наша і народів коло нас мала служыти. Най не є нихто смішный і не сотворює нову історію.

Петро Медвідь, Пряшів

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

 

на фото. Памятник Князя Лаборця в Габурі вид на Лемковину  (© lem.fm).

Князь Лаборец

ShareTweet

Повязаны дописы

Навернутя під єдну стріху

26. 1. 2023

Меншыновый довг

19. 1. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

Architektura łemkowskiej chyży

«Questing. Лемківскє гляданя». Нова форма туристикы по Лемковині

Нештоденны істориі – Лемковина

Навернутя під єдну стріху

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні