Нова історія

На фотоґрафії: Петро Мурянка під скулптуров русиньского князя Лаборця зо земльов з Флоринкы (©lem.fm).

Не даде мі не выхосновати то, же пишу днешній коментарь день перед тым, як собі припомянеме выникнутя Руськой (значіть Русиньской) републікы во Флорінці. Знам, не є то округлый юбілей, але ани мій коментарь не має быти історічнов лекційов о тім, як Русины на Лемковині зробили свою републіку. Гей, были то Русины і заснованя републікы, а і далшы дії по тім суть тоты найважнішы факты, котры доднесь свідчать о тім, хто суть Лемкы в Польщі.

Чом о тім днесь потрібне писати? Окрім класічного проблему, кідь ся нам Русинам хтось цілы десятьріча намагать повторяти лож о тім, же сьме лем неусвідомлены Українці з надійов, же тому конечно раз зрозумієме, єм, нажаль, мав можливость, а то і не так давно, стрітнути ся з поглядами, ці може новов ідеолоґійов, котра має розбивати русиньскый рух. Тоты погляды пишуть о окремім лемківскім языку, значіть якбач і о народі. І властно, як з того выпливать, Лемкы не мають нич із Русинами. Тадь і в Польщі суть реґістрованы як Лемкы, не як Русины. Творить ся якбач якась нова історія.

На руінах Австо-Угорьской монархії по Першій світовій войні народы, котры жыли перед тым під руков Відня ці Будапешти, зачали творити свої державы. Было то повязане з правом на самовызначіня. Вопрос того, што „зробити зо собов“ рішыли і Русины. Тоты, котры жыли під Угорьском і тоты, котры жыли під Австрійов. Ніт, не беру то абсолутно ідеалістічно. Серед Русинів были різны поглядовы течіня. Од русиньскых, через проукраїньскы аж по проросійскы. То, де належати в новорозділенім світі, было овпливньоване якраз тыма трьома поглядами. Так тому было і у Русинів Підкарпатьской і Пряшівской Руси, коли єдна Руська народна рада (і было їх доста), голсовала так і друга іншак. Єдны тягли ку Мадярям, другы ку Москві, дахто і ку Українцям і хтось ку Чехам і Словакам. Но така вже русиньска натура. Наконець вдяка Ґріґорійови Жатковічови і америцькым Русинам прияла Централна руська народна рада в Пряшові рішаня, же Русины Пряшівской і Підкарпатьской Руси хотять належати до складу Чехословакії. Наперек того, же были три ідеовы ґрупы, выграла чіста русиньска орьєнтація, котра виділа свою будучность в Чехословакії. Тото быв важный момент, бо Русины ся реално політічно і народно самовызначіли і як Русины (не іншый народ ці субетнос) зробили вшытко, жебы за пару місяців досправды были зо свойов теріторійов частьов Чехословакії і жебы на мапі світа было каждому ясне, же суть окремым народом.

На тых самых руінах знайшли ся і Русины, котры жыли на Лемковині і котры до того часу належали під Австрію. Рішыли тот самый вопрос – што зо собов зробити. І існовали таксамо три поглядовы платформы. Існовала у них тота сама сістема Руськых народных рад. І таксамо собі зодповіли на вопрос, хто суть. Же не суть Поляци, же не суть Українці, бо не приєднали ся до Западоукраїньской народной републікы, а таксамо собі зодповіли, же не суть окремым народом Лемків. І кідь засновали републіку у Флоринці, такой на то были участны на Централній руській народній раді в Пряшові, де вєдно з Русинами Пряшівской і Підкарпатьской Руси прияли тоту саму позіцію, же хотять належати зо свойов републіков до складу Чехословакії.

Днесь знаме, же то, што ся подарило зреалізовати Русинам Пряшівской і Підкарпатьской Руси, не подарило ся зреалізовати Русинам Лемковины. Масарик не мав інтерес о тоту теріторію і так Русины з Лемковины были „подарованы“ Польщі. Історія є така і мы єй не зміниме. І днесь вже над тым пізно плакати. В предвечур 96. юбілею заснованя лемківской републікы є основне штось інше.

Честованы Лемкы (але і Поляци і далшы, котры в тім не мате ясно), перед 96 роками нашы предкы, котры жыли на Лемковині, знали кым суть. Самовызначіли ся народно і політічно і робили вєдно з Русинами Підкарпатя і Пряшівщіны. Натілько бы память наша і народів коло нас мала служыти. Най не є нихто смішный і не сотворює нову історію.

Петро Медвідь, Пряшів

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА