lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Нова публікація представлює світову театралну класіку по русиньскы

Петро Медвідь Петро Медвідь
29. 4. 2021
» Рецензиі

В тых днях дістала ся нам до рук нова публікація, котру выдало Выдавательство Пряшівской універзіты під назвов Театер Александра Духновіча: 30 років, выбор із репертоара.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2021/04/079-perehlad-tyznia-30-rokiw-tad-knyzka.mp3

Книжка, котру ушорили двоми літературознателі з Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові – Валерій Падяк і Михал Павліч, першый раз друком приносить тексты світовой театралной класікы.

На початку были Турок і Сисак

Кедь в остатнім часі зачали выходити деякы переклады світовой літературы, стрітили сьме ся і з такыма высловами, же конечно выникли першы переклады такой літературы в русиньскім языку. Но то ани здалека не є правдов.

Кедь бісідуєме о новодобых перекладах світовой класікы до русиньского языка, пак мусиме ся вернути до 1980-ых років, коли до втогдышнього Україньского націоналного театру в Пряшові приходить за драматурґа Василь Турок-Гетеш, єден із пізнішый головных героїв русиньского возроджіня по 1989-ім році, першый председа Русиньской оброды і Світовой рады Русинів, а директором театру є в тім часі Ярослав Сисак

Турок вже в другій половині 1980-ых років доказав просадити, і вдяка підпорі Сисака, же ся на сцені україньского театру появили пєсы „на діалекті“, котры сам переклав до русиньского языка.

У 1990-ім році театер офіціално мінить назву на Театер Александра Духновіча і став першов професіоналнов русиньсков театралнов інштітуційов по паді комуністічного режіму. Уж в тім році можеме ся стрітити і з першым русиньскым перекладом світовой класікы. Ішло о переклад Мандраґоры од Ніккола Макіавеллі, котрый робив Ярослав Сисак.

Театер по зміні свойой назвы зачав грати лем по русиньскы і пєсы світовых авторів стали, окрім іншых пєс, репертоаром русиньского театру.

Так театрална публіка могла за 30 років видіти „у Духновіча“ Ґоґоля, Зощенка, Толстоя, Йонеска, Чехова, Шіллера, Шекспіра, Достоєвского, Естера, Дуррематта, Жаррі але і многых далшых. О многы переклады (включно Шекспіра) старав ся аж до смерти Василь Турок-Гетеш, многы робив Ярослав Сисак, котрый з театром співпрацує доднесь.

В театрі на перекладах за тот час вже робило веце людей, но найосновнішым є, же тота інштітуція за цілы рокы вытворила десяткы перекладів (3, 4, 5 премєр за сезону). І так ся світовы тексты діставали вдяка театру ку русиньскій публіці. Притім, а то треба підкреслити, першы такы тексты были уж в часі, коли іщі ани не быв кодіфікованый язык, ці коли не было ясне, яка русиньска доля по паді режіму реално буде.

Уж было на часі

Каждов закінченов театралнов сезонов ся так природно збогачовав фонд світовых, російскых, словацькых, чеськых ці сербскых пєс, котры мали свій русиньскый переклад.

Валерій Падяк, котрый є єдным із едіторів публікації Театер Александра Духновіча: 30 років, выбор із репертоара, і котрый довгодобо занимать ся в рамках свого баданя і русиньскым театром а драматурґійов, вже давно мав тугу выдати пєсы, котры ся за тоты рокы в театрі назберали, кедьже вшыткы зіставали дотеперь в рукописах в театралнім архіві. Падяк барз добрі зрозумів, же театер скрывать скарб, котрый треба вытягнути на світло світа і в книжній подобі, котра ту „зістане“.

Нажаль, все штось до того пришло і так ся выданя такой публікації посувало. Аж дотеперь. І мы можеме повісти, же уж было на часі, жебы така книжка узріла світ.

Хоць іде о веце як 370-сторінкову книжку, едіторам ся до ньой подарило дістати лем малу частиньку з того, што за 30 років Театер Александра Духновіча представив на своїй домашній сцені, але і на сценах културных домів русиньскых сел, на загранічных сценах, фестівалах.

Цілково в публікації найдеме девять пєс зо світовой драматурґії, з російской, словацькой, але і орґініналны русиньскы пєсы. Дістанеме ся ку текстам Шекспіра, Кафкы, Достоєвского, Чехова, Кукучіна, Горака, Папаргая і Турока.

Окрім споминаных текстів театралных пєс найдеме в книжці і вступну часть, котру приготовив Валерій Падяк, під назвов Театер Александра Духновіча: Цітадела русиньского духа.

А кому то треба?

Мож собі дати вопрос, кому така книжка потрібна? Ці лем про даякых фаховців, театролоґів, літературознателів? Ніт.

Окрім того, же дана публікація може служыти высше споминаным, но она так само є про каждого любителя літературы і театру, котрый собі світовы творы хоче прочітати у своїм материньскім языку. А тота книжка має і далшый аспект.

Выданьом той публікації Русины уж нелем на сцені театру, але і в подобі друкованого тексту, котрый буде доступный „навсе“ у бібліотеках, доказують, же русиньскый язык є рівноцінный, же є доста богатый, так як і іншы языкы, жебы мож было в нім робити „велику културу“ – театер, літературу світового формату, же наш язык не є о нич меншый, біднішый, жебы в нім не мож было чітати ці грати Гамлета або Дона Кіхота.

А доказують же тот язык такым быв уж давно передтым, як сьме ся дочекали нашого офіціалного вызнаня, і як нам было уможнено кодіфіковати наш літературный язык. За тоту публікацію бы мала од народа іти велика подяка і вірю, же собі найде своїх чітателів у шырокых русиньскых кругах, не лем у академіків.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Лемківскы бізнесмены

28. 8. 2024

Творы Духновіча в унікатній верзії із дотеперь непублiкованым стихом

18. 6. 2024
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}