Новопризначеный архієпіскоп митрополіта Йона представив свій ерб

Новопризначеный пряшівскый ґрекокатолицькый архієпіскоп митрополіта Йона Максим, котрый в суботу 27-го януара 2024-го року буде рукоположеный в Катедралнім соборі свяотого Йоана Крестителя в Пряшові, а єдночасно інтронізованый, представив свій ерб.

О ербі нового митрополіты інформовав говорця Пряшівской архієпархії Михал Павлишиновіч. Ерб одказує і на владыків монашескый жывот.

Іншпірованый Мануілом Ольшавксым і студітами

Основов ербу владыкы Йоны є щіт діленый на штири части. В першім і четвертім полю є ерб Пряшівской архієпархії, котрой став головов. В другім і третім синім полю суть його особны гералдічны сімболы.

Золота ваза і три рослины мають походжіня в ербі єпіскопа Мануіла Ольшаваского, мукачовского єпіскопа, котрый так само быв із Ольшавіці, родного села владыкы Йоны. Є то єдночасно сімбол Пресвятой Богородіці, а так само є то одказ на літурґічны тексты праздника Благовіщенія Пресвятій Богородіці.

Ружы находять ся і на мантії Богородіці, котру має на собі Божа Мати на милостивій іконі в його роднім селі. Тота ікона є репродукційов Маріяповчаньской чудотворной іконы Пресвятой Богородіці. Якраз в Маріяповчі єпіскоп Ольшавксый докінчів будованя імпозантной базилікы, під котров є і похороненый.

У своїм особнім ербі має владыка Йона і студітьскый крест, котрый має припоминати, же перед єпіскопсков хіротонійов двадцять років жыв у монастырі студітів.

Щіт є положеный на червеній, золотом підшытій мантії, котра вєдно з митров візантійского тіпу, золотым єпіскопскым жезлом, і двораменным крестом є знаком годности архієпіскопів Ґрекокатолицькой церькви.

У Господа спасіня

На ербі є і єпіскопске гесло владыкы, котре походить із старозавітной книгы пророка Йоны, і котре звучіть: У Господа спасіня. (Йона 2,10)

„Смотрячі на себе самого як на чоловіка, виджу, же єм барз обмедженый, убогый із своїма слабостями, і єдиный, на кого хочу сполігати, є Бог, жрідло каждого добра, каждого доброго діяня, значіть спасіня як такого,“ повів новый владыка ку свому геслу.

За його словами быв бы барз радый, кебы в архієпархії і митрополії діла не заставльовали ся, але жебы рушали допереду напрямом ку Богу.

„Тоты слова повів пророк Йона, котрого монашеске імя ношу. Повів то, кедь быв у брісі кіта. Было то його усвідомліня собі, же ниґде інде ніт спасы, лем у Бога,“ продовжовав владыка з тым, же бы быв радый, кебы тото познаня крачало з ним, і з його священиками в архієпархії.