В Кракові 100. річницю народин Юрия Новосільского угоронували муральом на стіні єдного з блоків. В Ряшові вказувана є выстава репродукций ікон авторства капуцина Марціна Свіондера, што інспіруваны штуком Новосільского.
Новосільскій на пару метрів
Мураль высокости цілой стіны будинку явил ся на блоку при ул. Льотничій 22 в Кракові. Офіцийне одкрытя малюнку пройде 22. жолтня/октобра тр. Ініциятором акциі є Осередок Досліджынь над Культурами Памяти. Выбрали таку, а не інчу локализацию муралю з огляду на факт, што недалеко находила ся хыжа Новосільского.
Мураль, представляючый творчiст артисты, намалювали Оляф Цірут і Марцін Навроцкій в рамках ініциятивы 101 Муралів Для Кракова. Є то цілорічный проґрам творіня контекстовых, великоформатовых малюнків. Серед дотеперішніх реализаций сут м.ін. мураль на 100-літя народин Віславы Шымборской ци розмалюваня Ронда Моґільского.
Азбука Новосільского
Брат Марцін Свіондер своі роботы называт новыма іконоґрафічныма аранжациями подля азбукы Новосільского. Іх репродукциі мож обзерати на выставі «Нестворене світло» при Маршалківскым Уряді в Ряшові.
Автор парунадцетьох репродукций ікон походит з Мєльця. Протягом 20 років спід його рук вышло близко 70 ікон і образів. Веде варштаты малюваня ікон, в якых брали участ соткы люди.
Малюваня ікон то дла него головні штука, будуча выразом віры пережываной наново. «Сігам до азбукы проф. Юрия Новосільского, котрый выходячы з клясичного, візантийского канону і хоснуючы тото, што стало ся в сучасній штуці, писал іконы наново, в спосіб, котрый є близшый сучасному обзерачови. Особливо такому, котрому по катастрофі масового християнства не по дорозі до церкви ци до костела» – бесідує монах артиста.
Монах пояснят, што його іконы містят традицийны іконічны представліня, але намалюваны сут в кус інчый, новый спосіб. «Одходжу од штампового неовізантийского думаня. Для вельох іконоґрафічный канон є техніком малюваня. А фактичні канон є записаньом теолоґічного змісту. Для осіб, што штывно підходят до канону, моі іконы не будут канонічны. Новосільскій ціле жытя был в конфлікті з даякыма середовисками, што мали квадратный підхід до канону» – оповідат артиста.
Кажда презентувана репродукция збогачена є о еґзистеницйональный коментар, в котрым обзераючы можут достеречы звязок пересланя іконы з іх особистым жытьом.
Выстава дотепер презентувана была м.ін. в Креници, Коросні, Люблині, Вроцлаві, Супрашли. В будучым році плянуют утворити постійну експозицию в бойківскій церкви в Чертежы коло Санока. В Ряшові «Нестворене світло» мож обзерати до кінця жолтня/октобра.
Фот. Міхал Корта