Новы маніры або чеська „традіція“?

Од днешнього дня має Чеська републіка нового презідента. За порядком четвертый чеськый презідент, кедь їх рахуєме од розділіня Чехословакії, а другый выбратый прямо гражданами, закінчів десятьрічный період Мілоша Земана.

Очекованя од презідента Петра Павла суть в многых аспектах великы. Што не є ничім чудным, бо і кедь Мілош Земан двараз выграв презідентьскы выборы, предці лем быв чоловіком, котрый значно роздільовав, поларізовав чеську сполочность, а не помагали ани різны шкандалы ці контроверзії, котры были повязаны з його політіков і його выконованьом презідентьского уряду.

Уж теперь є ясне, же Петр Павел приносить іншого духа, іншый тіп політікы на Пражскый град. Часы, коли Пражскый град балансовав меджі членством в Европскій унії і Североатлантічній аліанції, а поклонкованьом ся Росії і Кітаю, суть запертов капітолов.

Но веце як тоты темы буде інтересне слідовати, ці в аґенді нового презідента найде ся простор і про політіку народностных меншын. А кедь гей, ці буде односно Русинів тримати ся чеськой презідентьской „традіції“, або і в тім буде новый вітор, котрый може принести зміну.

Коли посмотриме до історії чеськых презідентів, знаме, же то не была жадна слава, што до вопросу Русинів.

Кедь на початку 1990-ых років, такой по Баршановій револуції в Чехословакії, пришла ґрупа русиньскых інтелектуалів, актівістів з Підкарпатя до Прагы, презідент Вацлав Гавел, котрый пак став і першым чеськым презідентом, не вітав їх при одкрытых дверях. Зохабив Русинів поблукати ся по їх бывшій століці, а кедь дізнав ся, о чім властно хотять з ним бісідовати, без того, жебы їх прияв, послав їх шумні красні там, одкыль голота пришла.

При Вацлавови Клаусови так само не мож было видіти даякый інтерес о народностны меншыны, а уж нияк о даякых Русинів.

В припаді Мілоша Земана то было дакус іншак. Не мож повісти, же бы о Русинах і їх проблемах не знав. Іщі перед презідентьскым урядом, але і пак утримовав даякы контакты, головно з русиньсков підкарпатьсков бізніс-класов жыючов на Чехах. Докінця были Русины запрошены на дакотры вызначны події на Пражскім граді.

Гавел зохабив Русинів поблукати ся по їх бывшій століці, а пак без приятя послав їх шумні красні там, одкыль голота пришла.

Лемже, суть ту два проблемы. По перше, хто находив ся в складі тых делеґацій. Ішло і о контроверзны особы, котрых участь на граді была вода на млин про україньскы медії, якы пак писали о підпорі „русиньского сепаратізма“ з боку Земана. Жебы стрічав ся з „нормалныма“ представителями Русинів у Чеській републіці, о тім не знам.

По друге, є вопросом, ці Земан мав досправдовый інтерес о Русинів і їх проблемы, або му ішло веце о то, же ся стрічав з людми, котры мають бізнісовы конексії. Кедьже Земан реално ниґда публічно нич на адресу порушованя прав Русинів на Україні не повів, реалніша є друга можливость – бізніс.

І так хоць Чехы радо сентіментално споминають на часы, коли Підкарпатьска Русь была їх „екзотічным“ выходом державы, чеськы презіденты про своїх бывшых краянів на Україні не зробили нич.

Новый чеськый презідент Павел має політічно близко ку словацькій презідентці Зузані Чапутовій. Тота му пришла, нетрадічно, заґратуловати до штабу в день другого кола выборів, кедь было з резултатів ясне, же буде презідентом. Вєдно з ньов хоче іти і на Україну, жебы выразити підпору країні, котра є у войні.

Не было бы на шкоду, кебы ся словацьков презідентков іншпіровав, і так само коло свого уряду основав даякый порадный орґан, котрый бы му помагав видіти проблемы народностных меншын, і вдяка котрому бы і політіка чеського презідента мала тот вопрос у своїй аґенді.

А не было бы на шкоду, кебы презідент Павел, котрый стоїть за Українов, котра терпить од російского аґресора, запровадив новы маніры і в політіці рішіня прав Русинів, бывшых краянів на Україні, а не зістав вірный чеській „традіції” – мовчаня презідентів.

Презідент Павел є на початку свойой пути, а на таку зміну має моментално цілых пять років, почас котрых, вірю, скінчіть война, і выгварькы не одкрывати тоту тему, не буде.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА