Завдякы жертводавцям – выдавцям і авторам – в бібліотеці Руской Бурсы мож уж пожычыти і чытати новы русиньскоязычны і русинознавчы публикациі.
Перша то книжка з выбраныма вершами Штефана Смолея пн. Обычайны слова. Штефан Смолей народил ся 13. вересня/септембра 1933 р. в селі Рошківці при Меджелабірцях. Пише прозу і стишкы в русиньскым языку. Выдал дотля – в 2005 р. Чудны думкы і Не ганьб ся, Русине!, Юрковы пригоды в 2007 р., Бескидьскы співы в 2008 р. та другы. В 2014 был нагороджений премійом Александра Духновича за збірку оповідань пн. Бурі над Бескідами. Книжку Обычайны слова выдала Академія Русиньской Культуры в Словацкій Республиці.
![Штефан Смолей - Обычайны слова](https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2016/11/skanowanie0002-710x1024.jpg)
Друга книга то збірка поезиі Мілана Ґая Моім родакам. Мілан Ґай народил ся 23. липця/юлия 1954 р. в селі Суків (окрес Меджелабірці). Першы вершы писал в школі по украіньскы, за часів веденой в Чехословацкій Республиці украінізациі. Публикувал іх в украіньскых періодиках. Скінчыл колейову школу і роками робил як механік од локомотив (рушнів) наперед в Пряшові, пак в Гуменным. Был тіж водійом локомотив. По 1989 р. зачал писати по русиньскы. Його творы были публикуваны в літературным додатку до Народных Новинок. Його творы на реліґийны темы печатаны сут в русиньскых грекокатолицкых періодиках Артос і Благовістник. Першом выданом книжком Мілана Ґая была Молитва Русина з 2012 р. В 2016 р. Сполок Русиньскых Писателів Словациі выдал збірку Моім родакам.
![Мілан Ґай - Моім родакам](https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2016/11/skanowanie0004-720x1024.jpg)
Слідуючым томом єст збірка науковых дописів і материялів пн. Динамічны процесы в сучасній славістиці з Медженародной науковой конференциі 3-4 новембра 2016 р., орґанізуваной в нагоды 80. річниці народжыня Василя Ябура і 20. річниці основаня лекторату болгарского языка на Пряшівскым Університеті. Серед інтересуючых дописів на увагу заслугує текст авторства Роберта Маґочія пн. Жертвенніст і сміліст: Василь Ябур і русиньскій язык. Окрем того, найдеме рефераты, котры дотуляют ся поєдных языкознавчых вопросів, публикуваных дослідниками русиньского языка, а серед них м.ін. Осифом Сипко, Михалом Капральом, Михалом Фейсом, Генриком Фонтаньскым ци Еленом Будовском.
![Динамічны процесы в сучасній славістиці](https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2016/11/skanowanie0005-689x1024.jpg)
На конец книжка, котра напечатана єст выдавництвом Академіі Русиньской Культуры. То том вершів вызначного русиньского поеты Юрка Харитуна пн. Факлі горять. Літературна творчіст Юрка Харитуна односит ся до споминів і тугы за страченым рідным селом, з котрого был переселений довєдна з другыма краянами. Юрко Харитун был нагороджений найважнійшыма преміями в обшыри русиньской літературы – в 2012 р. была му признана премія ім. Александра Духновича, а уж двакрат был нагороджений премійом Александра Павловича, котру му придал Літературний Фонд в Братиславі.
![Юрко Харитун - Факлі горят](https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2016/11/skanowanie0003-711x1024.jpg)