Завдякы жертводавцям – выдавцям і авторам – в бібліотеці Руской Бурсы мож уж пожычыти і чытати новы русиньскоязычны і русинознавчы публикациі.
Перша то книжка з выбраныма вершами Штефана Смолея пн. Обычайны слова. Штефан Смолей народил ся 13. вересня/септембра 1933 р. в селі Рошківці при Меджелабірцях. Пише прозу і стишкы в русиньскым языку. Выдал дотля – в 2005 р. Чудны думкы і Не ганьб ся, Русине!, Юрковы пригоды в 2007 р., Бескидьскы співы в 2008 р. та другы. В 2014 был нагороджений премійом Александра Духновича за збірку оповідань пн. Бурі над Бескідами. Книжку Обычайны слова выдала Академія Русиньской Культуры в Словацкій Республиці.
Друга книга то збірка поезиі Мілана Ґая Моім родакам. Мілан Ґай народил ся 23. липця/юлия 1954 р. в селі Суків (окрес Меджелабірці). Першы вершы писал в школі по украіньскы, за часів веденой в Чехословацкій Республиці украінізациі. Публикувал іх в украіньскых періодиках. Скінчыл колейову школу і роками робил як механік од локомотив (рушнів) наперед в Пряшові, пак в Гуменным. Был тіж водійом локомотив. По 1989 р. зачал писати по русиньскы. Його творы были публикуваны в літературным додатку до Народных Новинок. Його творы на реліґийны темы печатаны сут в русиньскых грекокатолицкых періодиках Артос і Благовістник. Першом выданом книжком Мілана Ґая была Молитва Русина з 2012 р. В 2016 р. Сполок Русиньскых Писателів Словациі выдал збірку Моім родакам.
Слідуючым томом єст збірка науковых дописів і материялів пн. Динамічны процесы в сучасній славістиці з Медженародной науковой конференциі 3-4 новембра 2016 р., орґанізуваной в нагоды 80. річниці народжыня Василя Ябура і 20. річниці основаня лекторату болгарского языка на Пряшівскым Університеті. Серед інтересуючых дописів на увагу заслугує текст авторства Роберта Маґочія пн. Жертвенніст і сміліст: Василь Ябур і русиньскій язык. Окрем того, найдеме рефераты, котры дотуляют ся поєдных языкознавчых вопросів, публикуваных дослідниками русиньского языка, а серед них м.ін. Осифом Сипко, Михалом Капральом, Михалом Фейсом, Генриком Фонтаньскым ци Еленом Будовском.
На конец книжка, котра напечатана єст выдавництвом Академіі Русиньской Культуры. То том вершів вызначного русиньского поеты Юрка Харитуна пн. Факлі горять. Літературна творчіст Юрка Харитуна односит ся до споминів і тугы за страченым рідным селом, з котрого был переселений довєдна з другыма краянами. Юрко Харитун был нагороджений найважнійшыма преміями в обшыри русиньской літературы – в 2012 р. была му признана премія ім. Александра Духновича, а уж двакрат был нагороджений премійом Александра Павловича, котру му придал Літературний Фонд в Братиславі.