Словакія має вже офіціално вызнану 14-ту народностну меншыну. Мож видіти волны радости в дакотрых політічно-актівістічных ґрупах, якый великый успіх ся подарив. І кедь єм сам членом народностной меншыны, зохаблям собі в тій справі конзерватівну позіцію. Чом?
Узнесіньом влады Словацькой републікы ся 14-ов офіціално вызнанов народностнов меншынов на Словаькії стала вєтнамска комуніта. Лемже вопросів односно того вызнаня є веце як одповідей.
Першый, а не марґіналный факт, котрый стоїть за задуманя є, хто Вєтнамців за меншыну схвалив. Є то лем три тыждні, што презідентка Словацькой републікы Зузана Чапутова выменовала по політічній крізі урядницьку владу премєра Людовіта Одора. Кабінет Одора іщі не має ани Проґрамове выголошіня влады, не має у парламенті высловлену довіру, а вызерать то так, же ани єй высловлену не буде мати.
Кедь при іншых темах урядницька влада не хоче тискати на пилу, ту ся попонагляла. На своїм першім засіданю схвалила пропозіцію на вызнаня вєтнамской меншыны. Притім, кедь реално в парламенті не дістане довіру, може так акурат світити і гріти а довести країну до передчасных парламентных выборів. То є так вшытко.
В чім є проблема? Но в тім, же мы реално днесь не знаме погляд релеватных політічных партій на проблему вызнаня Вєтнамців як народностной меншыны.
Но знаме то, же не вшыткы політічны партії хотіли такый статус Вєтнамцям дати. А знаме і то, же не є офіціалный процес, котрым ся схвалюють меншыны, зато то влада зробила лем узнесіньом. Но лемже не існує узнесіня влады, котре бы ся іншов владов не дало одкликати.
Зато влада Людовіта Одора зробила може дакус хыбу. Тото бы якраз мала зохабити на владу, котра має мандат з парламенту по выборах, жебы такый крок мав релевантну підпору політічных партій. Теперь ся наопак може стати, же хтось по выборах зачне статус Вєтнамців спохыбньовати. А то буде велика шкода про саму вєтнамску комуніту на Словакії.
Другый важный момент є в самій вєтнамскій комуніті. Є то уж даякый другый рік, што зачали Вєтнамці бороти ся о своє вызнаня, а даякый рік на основі рекомендації Рады влады про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность суть все позваны на засіданя Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы.
Памятам, што представителі той комуніты бісідовали, кедь першый раз пришли на засіданя выбору.
Свою презентацію поставили на приповідці о бананах. Бісідовали о тім, же они, Вєтнамці на Словакії, ся чують як бананы. Акцентовали, же звонка суть жовты, але внутрі суть білы. І же ся цалком чують як Словаци, і же суть повно інтеґрованы зо Словаками. І так далше. Просто акцентовали, же они суть такы самы як Словаци, лем іншак вызерають, а докінця, же такы самы як Словаци хотять быти.
Вєтнамска комуніта акцентує головно то, же є словацька, лем іншак вызераюча як Словаци.
Но лемже то є проблема. Нашто дакому статус народностной меншыны, кедь тота комуніта хоче быти Словаками?
Вшыткы меншыны, котры дотеперь вызнаны были на Словакії, намагають ся сохранити свою културу, свою ідентічность, передавати єй далше новым ґенераціям. А вєтнамска комуніта акцентує головно то, же є словацька, лем іншак вызераюча як Словаци. Признам, не цалком розумію потребі вызнати мою меншыну, кедь сам хочу повно асіміловати ся з майорітов.
Навеце, приповідка о бананах не была хоснована лем раз. Вєтнамска комуніта тото вецераз схосновала і в медіях, жебы лем ся вказати, якы добры Словаци суть з них.
Значіть, што хоче вєтнамска меншына окрім напоїня ся на фінанції про свої културны події? Не вызерать то так, же бы хотіла свої школы ці іншы права, бо ціла їх дворічна арґументація бісідовала головно о гордости на то, як ся „зачленили“ меджі Словаків, і якбач їм то так пасує.
Ту треба підкреслити далшый факт. Словакія як сіґнатарь меджінародных договорів о охрані народностных меншын і меншыновых прав а языків має даякы обовязкы. Тоты обовязкы ся моніторують, і Словакія на основі моніторінґів діставать даякы рекомендації, што має сповняти.
Яке буде рішіня рекомендацій односно вєтнамской комунітіы, кедь будуть европскы урядници рекомендовати наприклад школы, але, по перше, Вєтнамці їх ани самы не хотять, і по друге, суть розсіяны по цілій країні, і не мають компактне населіня, жебы дашто таке як школа зробити?
Зато при даваню статусу народностной меншыны треба нам думати і на реалізацію прав меншыны, а не брати то як якусь „параду“ навеце про ґрупу жытелів.
Но і жебы сьме не забыли на такый „детайл“. Словакія мала дотеперь вызнаны лем автохтонны або іншым способом історічны народностны меншыны, котры мають даякы звязы з теріторійов днешньой Словацькой републікы. Теперь ся властно першый раз стало, же статус меншыны здобыла такзвана нова меншына.
Меншына, котра є ту присутна даякых 70 років. Не знам, ці є то вельо або мало. Но знам, же в тім самі часі, коли ту зачали приходити за комуністічного режіму братьскы Вєтнамці, приходили наприклад і братьскы Кубаньці. А і іншы народности із товаришскых комуністічных земель.
Є Словакія натілько одкрыта, же буде, кедь о то буде інтерес, давати статус народностной меншыны і далшым новым меншынам? Іншак, і то треба акцентовати, посмотьме ся на країны околіці, але і країны западной Европы. Тоты так само статус народностной меншыны признавають лем автохтонным, історічным комунітам.
Жебы то не вызерало зле, жычу вєтнамскій меншыні новый статус, і кедь не знам, што од нього она сама хоче. Нихто не спохыбнює їх присутность, але статус меншыны мусить мати смысел, мусить быти о наповньованю меншыновых прав. І ту мам важны похыбности о інтересах як з боку державы, так з боку самых Вєтнамців.
Є можливым, же з бывшого Фелвідеку по дашто веце як сто роках стане дашто таке як мултіетнічна Франція, і буде на Словакії признаных і сто новых меншын. В порядку. Лем традічны меншыны будуть на то мусити мерьковати. Бо легковажность в удільованю такого статусу без реалного практікованя народностных прав пак може неґатівно опвливнити народностну політіку і в одношіню ку автохтонным, історічным меншынам. Бананы і меншыновы права суть дві різны річі.
Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Pixabay.com.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА