У віторок 23-го новембра 2021-го року уповномоченый влады Словацькой републікы Ласло Буковскый зорґанізовав робочу стрічу з представителями русиньской народностной меншыны, котрой темов быв народностный закон.
Закон о поставліню народностных меншын, котрого верзія ся діставать в тых днях до фіналной подобы, жадали прияти іщі попередню владу представителі меншын через Выбор про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность в рамках свого узнесіня.
Влада Іґора Матовіча, котра выникла по парламентных вольбах у 2020-ім році, дала собі приятя такого закона до Проґрамового выголошіня влады. В приправах ся продовжує, і кедь меджітым выникла нова влада, котру веде премєр Едуард Геґер.
Уповномоченый Ласло Буковскый, котрого уряд веде цілый процес приправы народностного закона, в тых днях орґанізує робочі стрічі з представителями окремых народностных меншын, на котрых їм представлює текст закона і конзултує з нима їх погляды і припомінкы. Тыждень перед стрічов з Русинами абсолвовав стрічу з членами орґанізації Csemadok, котра є найвекшов културнов орґанізаційов Мадярів на Словакії.
Конштруктівна діскусія о законі
Робоча стріча з представителями русиньской меншыны проходила презенчно в просторах Уряду уповномоченого влады Словацькой републікы про народностны меншыны в Братіславі, і онлайн формов. На стрічу были покликаны членове за Русинів у народностнім выборі Петро Медвідь і Мілан Ян Піліп, як і їх заступникы Мартін Караш, котрый є і председом Русиньской оброды, а Петро Штефаняк, якый є головов Округлого стола Русинів Словакії. Участь брав і русиньскый актівіста Йосиф Бадида.
На стрічі быв по окремых областях представленый цілый обсяг приготовльованого закона. Іде о комплексный, веце як 30-сторінковый матеріал, котрый бы мав леґіслатівно задефіновати вшыткы области, котры дотуляють ся народностных меншын. Закон обсягує інштітуціоналне і фінанчне забезпечіня прав народностных меншын, партіціпацію меншын, културу, вжываня языків народностных меншын, занимать ся і темов народностных медій а народностного школства.
Робоча стріча была конштруктівнов діскусійов, в рамках котрой собі представителі Русинів з уповномоченым пояснили тоты части закона, котры не были цалком зрузумілы, але так само запропоновали в дакотрых пунктах і іншых можности, котры бы ся могли дати до тексту закона. Мож конштатовати, же словацька пропозіція закона много черьпать з того найліпшого, што в подобных законах має Мадярьско або Сербія.
Приготовлює ся і конференція
Діскусія о законі не была послідньов ани в рамках русиньской меншыны. Кедь будуть запрацованы припомінкы окремых меншын, закон піде іщі на шыршу діскусію.
Так само бы ся в януарі, покля то епідемічны обставины дозволять, мала орґанізовати конферецнія ку даному закону, котра буде рішыти і історічны контексты поставліня і леґіслатівного забезпечіня меншын в рамках бывшой Чехословакії, як і попередні пропозіції закона, котры почас існованя Словакії зробили меншыновы орґанізації. Таку пропозіцію закона зробив перед пару роками і Округлый стіл Русинів Словакії. На споминаній конференції буде участником з рефератом і представитель Русинів.
Закон бы ся мав на засіданя влады Словацькой републікы дістати на ярь 2022-го року. Покля не будуть жадны важны припомінкы і влада пропозіцію закона схвалить, до парламенту бы ся міг дістати іщі перед літніма парламентныма вакаціями. Вопросом зіставать, в якій подобі буде закон схваленый, і што вшытко з пропонованого в тексті закона перейде голосованьом парламенту.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА