Голосник

Обновили Бескідьскый пантеон

Сімболічный цінтерь вызначных особностей спід Полонин  – Бескідьскый пантеон, котрый находить ся в Народнім парку Полонины, по 13-ох роках обновили. Інформовав о тім Народный парк Полонины.

Бескідьскый пантеон є нетрадічным інформачным пунктом в Полонинах, котрого посланьом є обновити память на інтересных людей реґіону. На тых, котры ся ту народили і жыли, а і на тых, котры в тім реґіоні працовали, діяли ці лем теріторійов перешли, но вшыткы там зохабили штось зо себе і записали ся до історії.

Тото місце памяти находить ся на трасі Стащін – Уліч в окресі Снина, на такзваній ялосвскій розпути.

Обнова по 13-ох роках

Ареал Бескідьского пантеону творить вісем великых скал з інформачныма таблічками о особностях, котрый є доповненый о інформачный панел з мапов Народного парку Полонины.

Пантеон выникнув вдяка ініціатіві Обчаньского здружіня Чемеріця Стащін, Справы Народного парку Полонины, Лісоземледілського урбаріатного фундушового общества Старина і села Ялова, котрых проєкт быв перед 13-ма роками підпореный грошами з фундації. Ареал вже было треба подля Народного парку Полонины зреконштруовати, вымінити іформачны таблічкы, дати новы стояны і зробити нову вступну брану.

Особности пантеону

В ареалі Бескідьского пантеону мають свої честны місця головно особности русиньского походжіня, но не лем.

Пантеон припоминать найвызначнішого русиньского будителя і ґрекокатолицького священика Александра Духновіча, котрый ся народив у селі Тополя і дітинство пережыв у Стащіні. Далшов особностьов є Петро Лодій, котрый быв родаком зо Збоя. Быв русиньскым правником, педаґоґом і філозофом, котрый діяв у царьскій Росії.

Реалізаторы не забыли ани не прославленого русиньского збійника Федора Головатого з Руськой Воловой, котрого збійницька ґрупа у 15-ім столітю діяла в теперішнім гранічнім реґіоні меджі Польщов і Словакійов. Своє місце нашов у пантеоні і Михаіл Пустай, так само зо Збоя, котрый быв єдным із найталентованішых розповідачів приповідок, хоць то быв лем простый рольник. Його 42 приповідок записав етноґраф Володимір Гнатюк і выдав їх у етноґрафічнім збірнику.

Далшов особностьов є рольник, співак і збератель народного уменя зо села Старина Юрій Колинчак, котрый выдав і три поетічны збрікы. Посліднім русиньском геройом пантеону є іґумен Іґнатій, властным меном Йоан Чокина, котрый походив із Уліч-Кривого. Тот цілый свій жывот присвятив пошырьованю православной віры, быв єромонахом і в роднім селі засновав монашескый скіт. Меджі часовньов і скітом, котры засновав, є похороненый і тото місце стало вызначным про православных віруючіх на Словакії.

Окрім того має своє місце в пантеоні по німецькы пишучій чеськый репортер Еґон Ервін Кіш, єдна із найвызначнішых особностей світовой журналістікы першой половины 20-го столія, котрый як вояк пражского збору брав участь на боях Першой світовой войны в Полонинах. Останім, хто дістав місце в рамках пантеону, є словацькый писатель Ладіслав Мнячко. Тот о Улічскій долині написав роман.

Жрідло фотоґрафії: nppoloniny.sopsr.sk.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫК

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі