Одбыло ся 30-те засіданя меншынового выбору

5-го септембра 2018-го року в вратіславскім владнім готелі Bôrik проходило 30-те засіданя Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы. Засіданя одбыло ся в згоді із новым Штатутом і порядком їднаня выбору, подля котрого має меншыновый орґан дві коморы.

На участных засіданя чекало десять пунктів проґраму. Меджі найважнішы пункты належала інформація о діялности Фонду на підпору културы народностных меншын ці інформація о приготовльованю методікы перепису населіня у 2021-ім році, но выбор говорив і о приготовльованім учебнику, котрый бы мав росшырити знаня школярів о народностных меншынах на Словакії.

З фондом не суть меншыны спокійны

Хоць на засіданю не быв участный Норберт Молнар, директор Фонду на підпору културы народностных меншын, котрый ся за неучасть оправдав, представителі меншын дістали інформацію о фунґованю той інштітуції, котра забезпечує фінанцованя меншыновой културы.

Як інформовала участных робітничка фонду, ку 5-му септембру 2018-го року было із 1458 проектів схваленых про вшыткы меншыны довєдна підписано лем 356 проєктів. Значіть лем тому чіслу проєктів вже были загнаны грошы на реалізацію. Русиньска меншына мала на 2018-ый рік схваленых 134 проєктів, підписаных было затля лем 33. При тій інформації треба спомянути, же в підписаных проєктах, котры уж мають грошы, не є якбач ани єден проєкт з области періодічной пресы і медій, якы діють цілорічно. Проєкт дотеперь не має підписаный двотыжденник НН інфо Русин, радіо русин ФМ, часопис Русин, грошы затля не пришли ани на дакотры книжкы ці на сторінку rusyn.sk.

Ліпше на тім не суть ани іншы меншыны. Мадряьска народностна меншына мала ку тій даті із 851 схваленых проєктів выплаченых лем 88, російска меншына із 25 проєктів лем 3, в катастрофічнім стані суть проєкты польской меншыны, котра мала схваленых 42 проєктів і має выплачены лем 3 проєкты.

На основі того стану членове меншын выразили велику неспокійность з роботов фонду. Причінов такой сітуації є в першім шорі персоналне піддімензованя іншітуції, коли на проєктах роблять лем 4-ма робітници, з чого 2-ми суть на проєктах мадярьской меншыны і 2-ми на решті проєктів, а так само і велика бюрокрація коло проєктів. Зато Выбор про народностны меншыны і етнічны ґрупы прияв узнесіня, в котрім окрім неспокійности апелує на директора і Справну раду Фонду на підпору културы народностных меншын, жебы зробила ся направа приятьом потрібных кроків на ускоріня актуалного процесу, і жебы в далшім періоді персонално посилнив ся фонд і спростив ся адміністратівный процес. Так само выбор апеловав на словацьку владу, жебы прияла добры леґіслатівны крокы з цільом, жебы подобны проблемы не повторяли ся, включно того, жебы были зроблены сістемовы зміны.

Представитель русиньской народностной меншыны у выборі Петро Медвідь в пленумі знова выразив думку, же функчным сістемовым кроком, котрый бы забезпечів, жебы тоты проблемы з фінанціями не были каждый рік, є лем вытовірня меншыновых самосправовань. Председа выбору, котрым є уповномоченый влады Словацькой републікы про народностны меншыны і етнічны ґрупы Ласло Буковскый в діскусії підкреслив, же фонд іщі не є выпробованый, кедже іде о нову інштітуцію, котра выникла лем минувшый рік, і так затля не мож жадати зряджіня чогось нового, а треба робити на тім, жебы фонд фунґовав ліпше.

О переписі іщі не є вырішено

На выборі была участна і представителька Штатістічного уряду Словацькой републікы Людмила Іванчікова, котра іфнормовала участных о стрічах і роботі експертной ґрупы, яка має на старости приготовліня методікы перепису населіня у 2021-ім році.

Експертна ґрупа мала дотеперь 4 засіданя і робить з двома концептами методікы. Першым концептом є стара методіка хоснована на Словакії дотеперь, де чоловік зазначіть приналежность ку народности – єдній. Другым є уможніня зазначіти собі веце народностей. Так само ґрупа діскутовала о тім, як зберати даны о языку, ці подля старой методікы, де чоловік зазначіть метеирньскый язык, або будуть вопросы вставлены іншак.

Русиньска народностна меншына має в експертній ґрупі свою представительку Таню Рундесову, і Русины суть за тым, жебы методіка перепису была така як і дотеперь – як в области збераня даных о народности, так і в области збераня даных о языку. Таку концепцію хоче заховати і Штатістішный уряд Словацькой републікы. Уряд уповномоченого про народностны меншыны просаджуе нову концепцію, значіть можливость зазначіти веце ідентіт, іншак давати вопросы о языку.

Ґрупа ословила Штатістічны уряды в Чеській републіці, Мадярьску і Польщі, де робив ся перепис подля методікы, яка теперь хоче просадити ся і на Словакії, уж в минулости, з цільом здобыти інформації о їх скушеностях з таков методіков, і ці в ній будуть продовжати і в слідуючім переписі. Тоты інформації будуть схоснованы при далшім рішіню о тім, якым способом буде робити ся перепис на Словакії о три рокы.

Далша стріча експертной ґрупы має быти в септембрі. Рішіня о тім, яков методіков буде робити ся перепис, мусить быти зроблене до кінця 2018-го року. О резултатах їднань ґрупы будуть членове народностного выбору інформованы на далшім засіданю, котре одбуде ся в новембрі. Покля ся приступить ку новій концепції, меншыны чекать далша робота, жебы зробити освіту межі людми свойой народности, буде треба пояснити їм, як правилно выповняти документы перепису, жебы коло того не быв хаос і не скінчів перепис населіня про дакотры меншыны стратами на кількости завдякы непорозумліню вопросів жытелів.

Крітіка учебника

Членове выбору здобыли на засіданя і інформацію о приготовльованім учебнику Познакомме ся, народностны меншыны (Zoznámme sa, národnostné menšiny). Актуалну верзію, котра бы мала іти на схваліня, вказала участным Марія Прекоп, ґенерална директорка Секції народностной і інклузівной освіты, котра є під Міністерством школства, наукы, досліджіня і шпорту Словацькой републікы.

Як інформовала Марія Прекоп, учебник, котрый мав быти про школярів основных школ, вдяка тому, же быв написаный складным языком і тексты не зодповідають тому, жебы были про дітей такого віку, бы мав наконець стати лем приручником про учітелів, із котрого будуть школярів учіти о меншынах. Про школярів бы мали пізніше быти зроблены на основі книжкы робочі листы.

З текстами в учебнику, котрый теперь має стати лем приручником про педаґоґів, мала проблем мадярьска, хорватьска меншына і Русины.

Як приомянув Петро Медвідь, хоць были професором Павлом Робертом Маґочійом і Аннов Плішковов, якы зодповідали за текст о Русинах, загнаны крітічны позначкы односно тексту о Українцях, котрый быв зробленый із текстів Мірослава Спополиґы, не вшыткы были цалком акцептованы. Ку текстам крітічно выразила ся і Словацька академія наук, наперек тому головно в спередслові учебника найдеме різны контроверзії. Русины і Українці мають в книжці окремы капітолы, но на зачатку книжкы можеме видіті єден абзац о „Русинах і Українцях“ на Словакії, хоць вшыткы остатні меншыны мають окремы абзаці, дочітаме ся, же тоты меншыны „суть єдного походжіня“ і під тым мож видіти мапу населіня „Русинів і Українців“, бо як пише автор спередслова „не мож точно встановити лем русиньскы і лем україньскы села“.

Представитель русиньской меншыны повів, же покля бы книжка, котра має учіти о меншынах діти, вышла в такій подобі, котра презентує лож, українізачну політіку односно Русинів, котра презентує штось, што не є в згоді з леґіслатівов Словакії, яка признавать дві окремы меншыны –  Русинів і Українців, Русины будуть проти того протестовати і будуть жадати стягнутя такого учебника зо школ. Навспак, представитель україньской меншыны Павло Боґдан повів, же вопрос Русинів і Українців є лем прияте „політікум“, але „наука говорить іншак“. Медвідь Боґданови приомянув, же наука говорить тото саме, бо крітічне становиско ку такому тексту дала і Словацька академія наук.

На основі діскусії Марія Прекоп приобіцяла, же членам выбору буде загнаный цілый текст актуалной верзії книжкы і будуть годны іщі перед тым, як ся учебник схвалить, дати пропозіції на орапву тексту.

Говорило ся о стрічі з представителями народностных музеїв

Выбор так само на засіданю проїднав і взяв до відома Інформацію о повніню Акчного плану охороны прав особ, котры приналежать ку народностным меншынам і етнічным ґрупам на Словакії на рокы 2016 – 2020. В рамках пункту Різне была проїднана іформація о процесі і приготовліня Справы о стані хоснованя языків народностных меншын.

Як были членове выбору інформованы, дня 26-го септемра одбуде ся стріча представителів народностных меншын з ґенералным директором Словацького народного музею і директорами окремых народностных музеїв за участи уповномоченого про меншыны, жебы обговорити проблематіку тых музеїв. Стрічу наплановав Ласло Буковскый на основі жадань із боку меншын, котры выразили неспокійность з фунґованьом своїх музеїв і хотять реалны рішіня і зміны. За русиньску народностну меншыну буде на стрічі брати участь Ян Липиньскый, котрый є членом – заступником у выборі. Липиньскый быв на стрічу пропонованый членами выбору Петром Медвідьом і Міланом Яном Піліпом.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Повязаны дописы

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz