Одбыло ся засіданя Спільной Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын

В Варшаві, 17. квітня/ апріля 2024 р., в просторах Міністерства Внутрішніх Справ і Адміністрациі одбыло ся засіданя Спільной Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын (СКУтНіЕМ). То перше од 9 місяців засіданя комісиі, скликане уж по змінах власти.

Засіданя одкрыл Марцін Кєрвіньскій, Міністер Внутрішніх Справ і Адміністрациі, котрый підкрислил значыня присутности меншын в соспільстві, декляруючы тіж зміну наставліня державы і єй урядників взглядом них. Пак вручыл номінациі новым членам комісиі, головно тым, якы на основі законів входят в єй склад (урядникы міністерств і державных урядів).

Важным пунктом стрічы была найперше выповід др. Григория Куприяновича, спілведучого комісиі і представника украіньской меншыны, а пак Рафала Бартека, представника німецкой меншыны, в справі дискримінацийных діянь попередньой власти взглядом німецкой соспільности і обнижыня кількости годин вчыня німецкого языка як меншынового. По тых подіях 1. квітня/апріля 2022 р. німецкы члены комісиі завісили в ней свою діяльніст, а текуче засіданя было першым од тамтого часу, в якым взяли участ. Подібный погляд представила присутна на засіданю Катажына Любнауер, Віцеміністра Нацийональной Едукациі, потверджаючы, же привернути німецкій меншыні полны годины вчыня іх языка являло ся єдным з пріоритетів новой власти в обшыри меншыновой освіты (полный вымір годин верне од шкільного рока 2024/25).

Др Григорий Куприянович представил пак «Білянс одкрытя», документ зрыхтуваный меншыновом стороном і переданый міністерияльным урядникам. То головны пункты і просторы, на якы, за поглядом представників меншын, міністерство, але і держава і єй законотворчы тіла повинны звертати найбільшу увагу.

Єдна з барже горячых тем, яка болит меншыны од все, то дофінансуваня діяльности іх орґанізаций, ґрантовый систем на підтриманя языка, культуры і достоменности, словом – вшыткы справы, якы тыкают грошей. По презентациі і підсумуваню діянь в тым просторі з міністерияльной стороны, голос в імени експертів (3-особовый колектив діючый при Спільній Комісиі) забрала проф. Ева Міхна.

Окрем представліня свойой функциі в процесі признаваня ґрантів, выразила непокій, же часто бюрокрация выгрыват над цілю, для якой повинны быти признаны. До того і брак контакту зо стороны міністерияльных урядників, што при великій системовій зміні, яка одбыла ся влони і новых формальностях, якы сполнити мусіли орґанізациі, довело до одшмаріня напр. ґранту на найстаршу повыселенчу лемківску ґазету Бесіда.

В острых словах («без куртуазиі», як сама заповіла) выступила проф. Олена Дуць-Файфер, котра скритикувала вельо діянь, якы не спричыняют ся, аж і обнижают статус і ранґу меншыновых языків. На примірі лемківского языка вказала, же тоты, што рішают о признаню дотациі, часто выберают такы ґранты, де неє лемківского языка, а аналоґічны лемківскоязычны проєкты або достают меншый буджет, або не переходят нияк.

Присутный на засіданю был і Євген Габура, шеф лемківскых ансамблів Ластівочка і Ластівчата. Ансамблі, якы діют при кружку Стоваришыня Лемків в Пшемкові, не достали дофінансуваня на 2024 р., а причыном того был… брак єдного (з двох) підпису. На жаль і в тым примірі не было урядника в міністерстві,

жебы на час вказал на хыбу, жебы єй выпростувати. На так поставлены арґументы одповіл Анджей Рудлицкій, директор департаменту од меншын в МВСіА, одрікаючы, же новый систем має елімінувати блуды, але і еґзеквувати формальны вымогы, з чым не вшыткы орґанізациі собі порадили.

На засіданю явила ся же даяка надія. Новопокликана на функцию заступничкы директора Департаменту Віроісповідань та Нацийональных і Етнічных Меншын Ксеня Альгауґ представила пляны і принципы найблизшого набору міністерияльных внесків, якы мают мати процедуральны полегшыня, а і простійшы і яснійшы принципы як тоты, што были міцно критикуваны меншыновом стороном.

Інтересуючым моментом засіданя было выступліня працівників Головного Статистичного Уряду, якы вказали заперты і офіцияльны даны – результаты Повселюдного Спису 2021. Очывидно, мусіло прити звіданя, чом мусіли сме одповідати о язык домашніх контактів, хоц в посліднім списуваню тот вопрос звучал «якій твій материньскій язык». Бесід было більше, напр. на кілько результаты списів оддают реальны збільшыня і поменшыня сум членів даной меншыновой спільноты. Пишучый тоты рядкы звернул увагу на зменшаюче ся чысло хоснувателів меншыновых языків. Примір Лемків: єст нас фурт більше, але штораз рідше знаме лемківскій (назвийме го материньскій) язык.

Хоц было іщы пару пунктів засіданя, были то барже процедуральны темы (гармоноґрам стріч, реґулямін діяня комісиі і ін.). Спілведучы выявили охоту зберати ся частійше (в тым і через інтернет), што дає надію на ліпшы часы спілпрацы помедже державом і меншынами.