Хоць то вже понад три рокы, што попрощали сьме ся з Олґов Прокоп, яка безпохыбно належала меджі найвекшы душы русиньского културно-общественного жывота нелем на Підкарпатю, одказ, котрый по собі лишыла вдяка свому ціложывотному труду, жыє далше.
Лем в місяці юл того року быв одпрезентованый 552-сторінковый зборник Русинські співанкы, котры Олґа Прокоп зберала цілый свій жывот. В середу 6-го децембра 2023-го року голова Русиньского културолоґічного клубу Юрій Шиповіч інформовав, же з друку вышла далша публікація, котра є скапчана з плодным творчім жывотом нашой вызначной русиньской културной діятелькы.
Приповідкы народів світа по русиньскы
„Днесь ся стало єпохалне дійство – у выдавництві РІК-У вышла збірка Казкы з телевізора, в котрій позберано 80 приповідок народів світа, якы знама карпаторусиньска співачка Олґа Прокоп у 2019-ім році розповідала діточкам в рамках телевізного проєкту Першого кабелного канала Вечірня казка,“ інформовав Шиповіч.
Як далше написав Юрій Шиповіч, ідея выдати книжку із приповідками на русиньскім языку не є нова. Іщі у 2019-ім році, коли Олґа Прокоп жыла, Володимір Біланин запропоновав выдати тоты приповідкы по русиньскы, а Станіслав Ганьковіч дав слово, же то профінанцує.
Зато по выданю в тім літі зборника Русинські співанкы быв зобраный колектів, котрый очолила внучка Олґы Прокоп – Наталія Симчик. В тім колектіві далше были Юрій Шиповіч, Анна Меґела, Станіслав Ганьковіч і Іван Архій, якый зробив окладку публікації. Якраз тота ґрупа людей пририхтовала нове выданя котре має повну назву Казкы з телевізора. Зобрані й ушорині Олґов Прокоп.
У книжці як ілустрації до окремых приповідок, суть схоснованы творы маленькых Чинадійовців, бо Чинадійово є повязане із жывотом а творчостьов Олґы Прокоп.
„Приповідкы записаны і упорядкованы прощенов бы Олґов Кіріловнов, нелем вчать діточок родному слову, а і научать їх быти честныма, порядныма, благыма,“ пише ся в новій публікації.
Книжка вышла за повной фінанчной підпоры Станіслава Ганьковіча із Русиньского културолоґічного клубу.
Олґа Прокоп
Олґа Прокоп (6-го септембра 1940 р. – 3-го септембра 2020 р.) за свою довгорічну роботу про розвиток русиньской културы была удостоєна, кедь стала лавреатков Премії імени Василя Турока-Гетеша од Світовой рады Русинів, і лавреатков Премії Антонія Годинкы. Так само была нагороджена званьом Заслуженый културный робітник Україны.
Із своїма ансамблями выступала на майже тісяч концертах. Окрім авдіо награнь выдала три фолклорны співанковы зборникы – Ластовочко, де-сь была? (р. 2015), Летїла бы-м на край світа (р. 2017) Русинські співанкы (р. 2020, то лем часть співанок, котры пак были комплетно выданы в тім році).