Одкрыли плебанію в Лупкові
В Лупкові в ґміні Команча закінчыли археолоґічны роботы на обшыри будовы ґазовой леніі зо Страхоціны коло Санока на Словацию. Баданя потвердили істнуваня великой плебаніі при бывшій грекокатолицкій церкви св. Михала Архангела.
Дотепер істнуваня церковной забудовы на обшыри тзв. Старого Лупкова вказували лем документы і находячый ся недалеко цмонтір.
Археолоґы з Археолоґічной Працовні, якы вели гын роботы вєдно з дослідничом фірмом APB Thor, одкрыли камінны фундаменты давной плебаніі. Будинок з двома входами складал ся з аж 10 поміщынь, єдным была тоалета з каналізацийным системом, котрый одходил до рікы. Як на меджевоєнный період плебанія была модерна, мала розбудуваный систем огріваня і два пецы.
Сиґнувана целга з підписом «попівка»
Не знатя, яка є докладна дата будовы будинку, але з катастральнных плянів выходит, што в 1851 році будинок уж стоял, а ремонтували го найпевнійше в 1923 році, бо монету з того часу нашли медже двома каменями фундаменту.
Участникы археолоґічных робіт нашли вельо річы, котры хоснували в тамтым часі наштоден, табличкы на двері з назвисками довойенных жытелів Лупкова, нарядя, сокыры, свічникы, кераміку і інче. Нашли тіж сиґнувану цеглу з вытлочыньом «попівка». В меджевоєнным часі цеглы часто підписували. Найчастійше была то назва місцевости, де находила ся цегольня або назвиско властителя.
В досліджынях участ брали і заприязнены з археолоґами члены Експлорацийно-Історичного Стоваришыня Ґалиция. Окрем выміненого нашли барз рідкє одзначыня «Орлята», што представлят 4 птахы, а посередині єст ерб Львова. Сенсацийом было, коли нашли остре закінчыня оружа з бронзу сперед пару тисячы років, велькости коло 10 цм.
Што буде дале?
На тот момент закінчыл ся етап детальной документациі будинку плебаніі. Докола терену памятникового церквиска і цмонтеря з часу І світовой войны вознесли, як додаткове забезпечыня, деревяне, стилізуване огороджыня навязуюче до традициі реґіону. Ґазову ленію в тым місци побудуют при схоснуваню безвыкоповых метод, жебы заховати обєкт в незміненым стані.
В плянах є на зламі серпня/авґуста і вересня/септембра одтворити обрис під церквом і дзвінницьом, што разом з фундаментами плебаніі даст археолоґічный мініпарк. Так само літом будут хотіти продолжати археолоґічны роботы при цмонтери з часу І світовой войны. В Команчы (хоц доцільово в Лупкові) зроблят музейну ізбу, де презентувати будут артефакты з досліджынь і інчы материялы о істориі села.
Лупків-Пальота
Лупків то село, котре першый раз появлят ся в джерелах при 1526 році. Перше або другє локуваня однотували 6. серпня/авґуста 1526 рока. Привілегію отримали Олехно і Іван, братя зо Щавного. Названя села взяли од потока. Населіня в тым місци мусіло істнувати уж скорше, бо з опису локуваня села выходит, што фунґували гын уж ґеоґрафічны названя заґаздуваных обшыри, як прим. Смрокора Груня, Стара Полянка, Ковальчата Кошар, потік Русавича, горб Городок. В рамках локацийной привілегіі рускій священник отримал єден лан землі. Шолтыство чыслило шіст ланів землі, млин, корчму і розмаіты данины-податок, прим. од дівчат, котры выходят замуж, од розводів, од чыншів, кар. Шолтыс был звільненый з воєнной службы, але мусіл іздити з листами на Угры.
Лупків был дост великым селом. В 1785 році чыслил 475 жытелів, а уж 120 років пізнійше 761, хыж было товды 111. В меджевоєнным періоді было в Лупкові 116 хыж і 816 жытелів. Мешканцями Лупкова были головні Лемкы, але част становили тіж Полякы, Жыды і Циґане (разом коло 100 осіб).
В Лупкові находила ся послідня стация Першой Угорско-Галицкой Желізниці, почта і телеґраф. Была грекокатолицка парохія, а римокатоицкы селяне приналежали до парохіі в сусіднім Буковску. Церков была деревяна, до парохіі долучене было село Зубеньско. Будинок плебаніі запамятали як вынятковый, великій. Мал шкляну веранду і выріжнял ся серед традицийной лемківской забудовы. В селі была кооператива, склеп та чытальня ім. М. Качковского. Село знищыли в рамках акциі «Вісла».
Лупків од пілночы сусідує з Ославицьом, од сходу з Вольом Миховом, од полудня з Зубеньском. Од заходу – колиси з Уграми, днес Словацийом. Першым сусіднім селом по словакцій страні є русиньска Пальота, до котрой мож ся было достати піше або потягом, переізджаючы славным лупківскым тунельом.
Фот. горі Мирослав Мазурек
