lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Одкрываня «чорного золота» і в Миковій, де джерело Варгольовой родины

Наталія Малецка-Новак Наталія Малецка-Новак
13. 11. 2019
» Культура

На польско-словацкым пограничы зроблено новый пут «Одкрывці Чорного Золота», котрый дозволит на познаня істориі одкрытя ропы.

Траса «Одкрывці Чорного Золота» веде через 11 місц звязаных з основаньом і розвитком нафтовой індустриі по польскій і словацкій страні. Зачынат ся в Музею Нафтового і Ґазовничого Промыслу в Бубрці бл. Коросна. Гын в 1854 р. Ігнатий Лукасєвич, Кароль Клобасса-Зренцкій і Тит Тжецєскій отворили другу на світі копальню. Першу основал в 1852 р. Стaніслав Яблоновскій в тзв. Порожнім Лісі в Сярах бл. Ґорлиц. Туристы будут мочы видіти, як фунґуют шахты.

Туристичный пут «Одкрывці Чорного Золота»

Рахуючы од Коросна до Санока, пут має долгіст коло 190-200 км. То 3 дни спокійного обзераня. Протягом прогулькы буде мож дознати ся про історию одкрытя нафтовой ропы, котра вєдно з ропопохідныма продуктами є єдным з найважнійшых материялів світовой економікы.

На трасі находит ся м.ін. найстарше джерело воды в Івоничы-Здрою Белкотка. З дна джерела выдобыват ся ґаз, што выкликує характерне буріня ся воды. Давнійше того ґазу было так вельо, што єдном з атракций для гости здрою было підпаляня джерела. Выглядало то товды так, як бы горіла площына воды. Тепер ґазу є значучо менше.

Інчым пунктом на трасі є село Микова по словакцій страні. Там мож ся дознати про історию основаня і краху нафтовой бані на Словациі. А додатково – видіти місце, з котрого выводит ся родина Енді Варголя.

Траса для каждой віковой ґрупы

Шляк «Одкрывці Чорного Золота» дедикуваный є для вшыткых, од родин з дітми через молодіж по найстаршых. Траса выполнена є атракциями. Находят ся на ній схованкы зо згадуванками і ребусами та стемплі, котры участникы подорожы можут одбити на вызначеных місцях на мапі. За зобраня комплету печаток і розвязаня згадуванок ждут нагороды. До одобраня будут в штырьох місцях: в скансені в Бубрці, Підкарпатскым Музею та Палаци Полянка в Коросні і в скансені в Саноку. З тых місц мож тіж взяти мапу. Ціла траса є ознакувана.

Новый пут оповідат історию творців нафтового промыслу

Першый ден прогулькы мож зачати в Бубрці в Музею Нафтового і Ґазовничого Промыслу ім. Лукасєвича, пак мож поіхати до Підкарпатского Музею в Коросні, видіти памятник Ігнатия Лукасєвича і будинок бывшого Задаткового Товариства.

На другій ден творці шляку заплянували вандрівку до Палаци Полянка в Коросні, одтамале подорож до Єдліча, де мож видіти Рафінерию Нафты Єдліче і гріб Тита Тжецєского. В Зренціні мож видіти місця похороніня Ігнатия і Гонораты Лукасєвичів, каплицю родины Клобассів і костел св. Станіслава Бискупа. Того самого дня мож іщы підіхати до Івонича видіти джерело Белкотка.

На третій ден заплянувано прогульку на Словацию, до споминаной Миковой. Орґанізаторы рекомендуют, жебы одраз підіхати і до Меджелабірців видіти єдиный в Европі Музей Енді Варголя. Посліднім пунктом є Музей Народного Будівництва в Саноку, найбільшый польскій скансен з нафтовым сектором.

Нова траса є проєктом реалізуваным Підкарпатском Реґіональном Туристичном Орґанізацийом в партнерстві зо словацком туристичном орґанізацийом Krajská organizácia cestovného ruchu Severovýchod Slovenska. Шляк выступує тіж під спільным названьом «Карпатскы Пригоды».

ShareTweet

Повязаны дописы

Будут однавляти памятникы. В ґорлицкє трафит 271 тис. зл

1. 7. 2022

Малыма кроками ближыт ся 42. Лемківска Ватра на Чужыні

28. 6. 2022

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Найбарже популярне

До найменше розвитых окресів Земпліна і вышнього Шаріша мають іти десяткы міліонів евр

Памяти Богдана Ґамбаля. Молитва в другу річницю смерти

Малыма кроками ближыт ся 42. Лемківска Ватра на Чужыні

Стрічом в Варшаві зачал ся цикль промуючый польскє выданя книжкы проф. Маґочія

Достойны наслідници

Лемкы з Замениц вєдно з сусідами упамятнили 75. річницю выгнаня

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2022. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні