lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Одкрываня «чорного золота» і в Миковій, де джерело Варгольовой родины

Наталія Малецка-Новак Наталія Малецка-Новак
13. 11. 2019
» Культура

На польско-словацкым пограничы зроблено новый пут «Одкрывці Чорного Золота», котрый дозволит на познаня істориі одкрытя ропы.

Траса «Одкрывці Чорного Золота» веде через 11 місц звязаных з основаньом і розвитком нафтовой індустриі по польскій і словацкій страні. Зачынат ся в Музею Нафтового і Ґазовничого Промыслу в Бубрці бл. Коросна. Гын в 1854 р. Ігнатий Лукасєвич, Кароль Клобасса-Зренцкій і Тит Тжецєскій отворили другу на світі копальню. Першу основал в 1852 р. Стaніслав Яблоновскій в тзв. Порожнім Лісі в Сярах бл. Ґорлиц. Туристы будут мочы видіти, як фунґуют шахты.

Туристичный пут «Одкрывці Чорного Золота»

Рахуючы од Коросна до Санока, пут має долгіст коло 190-200 км. То 3 дни спокійного обзераня. Протягом прогулькы буде мож дознати ся про історию одкрытя нафтовой ропы, котра вєдно з ропопохідныма продуктами є єдным з найважнійшых материялів світовой економікы.

На трасі находит ся м.ін. найстарше джерело воды в Івоничы-Здрою Белкотка. З дна джерела выдобыват ся ґаз, што выкликує характерне буріня ся воды. Давнійше того ґазу было так вельо, што єдном з атракций для гости здрою было підпаляня джерела. Выглядало то товды так, як бы горіла площына воды. Тепер ґазу є значучо менше.

Інчым пунктом на трасі є село Микова по словакцій страні. Там мож ся дознати про історию основаня і краху нафтовой бані на Словациі. А додатково – видіти місце, з котрого выводит ся родина Енді Варголя.

Траса для каждой віковой ґрупы

Шляк «Одкрывці Чорного Золота» дедикуваный є для вшыткых, од родин з дітми через молодіж по найстаршых. Траса выполнена є атракциями. Находят ся на ній схованкы зо згадуванками і ребусами та стемплі, котры участникы подорожы можут одбити на вызначеных місцях на мапі. За зобраня комплету печаток і розвязаня згадуванок ждут нагороды. До одобраня будут в штырьох місцях: в скансені в Бубрці, Підкарпатскым Музею та Палаци Полянка в Коросні і в скансені в Саноку. З тых місц мож тіж взяти мапу. Ціла траса є ознакувана.

Новый пут оповідат історию творців нафтового промыслу

Першый ден прогулькы мож зачати в Бубрці в Музею Нафтового і Ґазовничого Промыслу ім. Лукасєвича, пак мож поіхати до Підкарпатского Музею в Коросні, видіти памятник Ігнатия Лукасєвича і будинок бывшого Задаткового Товариства.

На другій ден творці шляку заплянували вандрівку до Палаци Полянка в Коросні, одтамале подорож до Єдліча, де мож видіти Рафінерию Нафты Єдліче і гріб Тита Тжецєского. В Зренціні мож видіти місця похороніня Ігнатия і Гонораты Лукасєвичів, каплицю родины Клобассів і костел св. Станіслава Бискупа. Того самого дня мож іщы підіхати до Івонича видіти джерело Белкотка.

На третій ден заплянувано прогульку на Словацию, до споминаной Миковой. Орґанізаторы рекомендуют, жебы одраз підіхати і до Меджелабірців видіти єдиный в Европі Музей Енді Варголя. Посліднім пунктом є Музей Народного Будівництва в Саноку, найбільшый польскій скансен з нафтовым сектором.

Нова траса є проєктом реалізуваным Підкарпатском Реґіональном Туристичном Орґанізацийом в партнерстві зо словацком туристичном орґанізацийом Krajská organizácia cestovného ruchu Severovýchod Slovenska. Шляк выступує тіж під спільным названьом «Карпатскы Пригоды».

ShareTweet

Повязаны дописы

Земпліньска біліотека выставлює народностны книгы і часописы про діти

6. 2. 2023

Мож приголосити ся до Карпатьской писанкы 2023

2. 2. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Грекокатоликы з новым календарьом. Што то для Лемків значыт?

Світовый конґрес Русинів має одбыти ся в другій половині авґуста

Нештоденны істориі – Лемковина

Венеційска комісія проаналізує україньскый народностный закон

В деревяных храмах прибыли авдіопроводници. І по русиньскы

СКР жадать безодкладне заставліня перзекуцій Русинів на Україні. Звертать ся до словацького премєра

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні