Як інформовав на своїй сторінці на сіті Facebook Юрій Шиповіч, голова орґанізації Русиньскый културолоґічный клуб, в пятніцю 7-го мая 2021-го року в Ужгороді прохидив округлый стіл на тему Долі Карпаторусинів у складі Першой окремой чехословацькой бріґады Людвіка Свободы: реалії і інтерпретації.
Округлый стіл проходив у Центрі култур народностных меншын Закарпатя. Орґанізаторами были Народна рада Русинів Закарпатя, котрой председом є Євген Жупан, і Закарпатьске областне научно-културолоґічне обчество імени Александра Духновіча, котре веде Юрій Продан.
З рефератом на тему Етнічный склад вояків чехословацькых збройных формовань у СССР (1939 – 1945 рр.) выступив Павло Худіш, кандідат історічных наук, доцент Ужгородьской націоналной універзіты (УжНУ). В діскусії ку реферату брали участь Тетяна Сергієнко, голова Закарпатьского общества чеськой културы, Юрій Шиповіч, Михаіл Зан, котрый є доцентом на УжНУ і членом Русиньского културолоґічного клубу і Михаіл Белень, голова Ужгородьского обчества імени Александра Духновіча.
Як інформовав Юрій Шиповіч, на події з інтересным рефератом з назвов Підкарпатьска Русь в історії Чехословакії: документы і матеріалы выступила Діана Данко. Інтересны доповніня ку рефератам дав і Михаіл Куцкир, із Зкарпатьского областного общества ветеранів войн, член Русин-Клубу.
На події брав участь і представитель Одділіня културы, народностей і реліґій Закарпатьской областной державной адміністрації Олександр Лях.
Припоминаме, же в 1-ім Чехословацькім армаднім корпусі ґенерала Людвіка Свободы, котрый сформовав ся у Совітьскім союзі, другов найвекшов народностьов за кількостьов вояків были по Чехах якраз Русины. Вєдно з Червенов армійов войовали наприклад в рамках Карпато-дукляньской операції. Ослободжовати Підкарпатя їм не было уможнено. Пізніше ся то вказало як замір Москвы, котра теріторію анектовала.
Жрідло фотоґрафій: Юрій Шиповіч
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА