Стараньом Стоваришыня Руска Бурса під конец минулого рока была печатана книжочка, дедикувана наймолодшым – Оповім Ти байку. Част І – Іде бобо. То перша з заміреной сериі публикаций для діти пн. «Байкы Русинів і інчых народів».
Книжочка чыслит 50 сторін і находит ся в ней шіст творів і слова до єдной русиньской забавы про бобо. Римуванка отверат публикацию, а бобо явит ся свого рода провідником по вшыткых байках. Вид бобо курячого файку находит ся тіж і на окладинці. Бобо веде діти через світ, в котрым мож трафити ци то на завистливых люди, котры не хотят, жебы ся нам дашто добрі вело, ци то пазирных, котры без огляду на консеквенциі, хотят мати як найбільше для себе. Разом з бобом діти дознают ся, же часом єдна особа може явити ся слаба, але коли зъєднат ся з інчыма, то разом, в ґрупі – можут вельо. По прочытаню вшыткых байочок вкаже ся, же хоц фунґуют серед другых народів, котры мают окремы, інчы традициі, звыкы, сотворены были в одмінных обставинах, в інчым культурово-ґеоґрафічным просторі, то оповідают о універсальных вартостях – о тым, же каждий з нас хоче быти щестливым, мати дакого близкого, о тым, же добро выгрыват зо злом, вчат жытьовой мудрости і выховуют.
Великом прикметом публикациі сут неповторны ілюстрациі авторства выдатного молодого маляря Анджея Жыґадла. Кажда з ілюстраций намалювана была як окремий образ на полотні. Наголовкове бобо, по вступных шкіцах, достало тривымірову форму, жебы ліпше перенести выображыня на полотно. Бобо, як ближе неокрислений чудачок, має, мимо вшытко, приємний выгляд. Ілюстрациі не представляют дослівні чытаного тексту, завдякы чому лишене єст місце для дітячой фантазиі. Образы мают вельо плянів/площын, мож іх долго контемплювати, одкрываючы на окремых плянах фінезийны дрібниці i схованы смачкы, як напр. вид церкви зо Святковой Великой з першой пол. XVIII ст. – то реконструкция выгляду церкви на основі ахрітектонічных досліджынь артисты. Вказує церков сперед побудуваня дзвінниці, з выжньом церквом.
Єдном з основных вартости книжочкы єст тото, же вшыткы байкы переведены были на літерацкій лемківскій язык. Задачы той підняла ся Варвара Дуць, учытелька лемківского языка з вельолітнім досвідчыньом в роботі з дітми і молодіжу. За професийну коректу одповідал Демко Трохановскій, шефредактор нашого порталю, выдатний знавця і практик лемківского языка та пасийонат славяньскых языків.
До книжочкы долучена єст платня CD з награнями байок в формі звуковой книжкы (audiobook). Своі акторскы здібности запрезентували радийовці з ЛЕМ.фм, а о атракцийний монтаж постарал ся Павел Малецкій, ведучий Стоваришыня Руска Бурса, наштоден науковий працівник на Катедрі Механікы і Віброакустикы краківского Технічного Університету.
Сумуючы, в выданя книжочкы разом з платньом заанґажуваных было аж 10 осіб, а то: Варвара Дуць, Анджей Жыґадло, Демко Трохановскій, Наталія Малецка-Новак, Павел Малецкій, Олена Стевановска, Моніка Тылявска, Богдан Ґамбаль, Петро Медвідь та Андрий Трохановскій.
Печатаня книжкы было одповідю Стоваришыня на запотрібуваня лемківской соспільности, кєд іде о публикациі в лемківскым языку, котры бы были атракцийны і цікавы для діти. Книжочка мат заохотити до чытаня кірилицьом, а малярскы ілюстрациі розбудити фантазию. Позерайте долов на фраґемнт публикациі. Мож єй придабати приходячы до Руской Бурсы або на сайті етнобізнесу.
Анджей Жыґадло єст абсольвентом краківской Академіі Красных Штук на Выділі Малярства та студентом остатнього рока на Выділі Консервациі та Реставрациі Діл Штукы. Єст тіж выдантым знавцьом і пасийонатом деревяной архітектуры полудньовой Польщы, особливо церковной. Мотив церкви часто являт ся на його образах. Єдном з остатніх выстав презентуючых творчіст А. Жыґадла была, презентувана в ґалериі єдного з найбільшых авкцийных домів в Польщы Desa Unicum, выстава пн. Запис. Активні діє про захороніня деревяных забытків.