Од зарань, 29-го юнія 2017-го року, зачнуть сходити ся до хорватьского міста Осієк делеґаты ХIV. Світового конґресу Русинів (СКР), котрый тот рік орґанізує „Дружство Руснак“, русиньска орґанізація, котра є членом конґресу за Хорватію. Конґрес буде мати свої засіданя в днях 30-го юнія і 1-го юлія.
Делеґаты СКР будуть оціньовати роботу членьскых орґанізацій за міджіконґресовый дворічный період, роботу Світовой рады Русинів, котра є найвысшым выконным орґаном конґресу, і котра має у своїм складі представителів зо вшыткых членьскых держав, а і роботу комісій, котры были установлены на попереднім конґресі. Так само бы ся в рамках конґресу мали делеґаты занимати і пропозіційов нового штатуту орґанізації, котрой ґестором є председа комісії про штатут Андрій Копча ці пропозіційов Мілана Піліпа на нову русиньску сімболіку, яка бы ся мала хосновати єднотно про вшыткых Русинів.
Світовый конґрес Русинів є найвысша міджінародна русиньска орґанізація, котра выникла в році 1991-ім році. Першый конґрес проходив у втогдышній Чехословакії, в місті Міджілабірці, де в році 1990 выникла і перша пореволучна русиньска орґанізація в Чехословакії – Русиньска оброда.
Конґрес в далшых роках у дворічных періодах проходив у Криниці (Польща) в 1993-ім році, в Руськім Керестурі (Югославія – днесь Сербія) у 1995-ім році, в Будапешту (Мадярьско) в 1997-ім році, в Ужгороді (Україна) в 1999-ім році, в Празі (Чеська републіка) у 2001-ім році, в Пряшові (Словакія) в 2003-ім році, далшый в Криниці у 2005-ім році, в Сіґеті (Румунія) у 2007-ім році, в Руськім Керестурі і Петровцях (Сербія і Хорватія) у 2009-ім році, у Пілішсенткересті (Мадярьско) у 2011-ім році, Мукачові і Сваляві (Україна) у 2013-ім році і в місті Дева (Румунія) у 2015-ім році.
У функції председы Світовой рады Русинів, котрого собі выберають споміджі себе выбраты членове Світовой рады на каждім конґресі, вычеряли ся дотеперь Василь Турок-Гетеш (Чехословакія – пак Словакія), Александер Зозуляк (Словакія), Андрій Копча (Польща), Павел Роберт Маґочій (Канада), Дюра Папуґа (Сербія). Сучасным председом рады, котрый быв зволеный на остатнім конґресі в Деві перед двома роками, є Штефан Лявинець (Мадярьско).
Членьскыма державами СКР суть Словакія, Польща, Україна, Северна Америка (Канада і США довєдна) Чеська републіка, Мадярьско, Румунія, Сербія і Хорватія. Кажда членьска держава має право на 10 делеґатів конґресу з правом голосованя. На приятя довгы рокы чекать Росія, зо свойов русиньсков орґанізаційов, котру веде Андрій Фатула, родак із Підкарпатя, жыючій в Російскій федерації.
Почас СКР буде засідати і VIII. Світовый форум русиньской молодежі, котрого членами суть молодежны орґанізації або молоды актівісты з членьскых держав СКР.
На засіданю XIV. Світового конґресу Русинів будуть як делеґаты участны і редакторы радіа і порталу lem.fm. О конґресі вам на нашім сайті принесеме поступно далшы інформації.
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА