В септембрі Кошыцька ґрекокатолицька єпархія призначіла, окрім іншого, вікаря про русиньскых віруючіх. Ґесто шумне, теперь уж лем смотрити, ці так дакус не порожнє.
В призначіню вікаря про Русинів не є нич плане, наопак, мож повісти, же в церькви на Словакії жадане. Но не дасть мі, жебы не спомянути такы детайлы. Тым першым є, же покля єпархія приначіла окремого вікарія про Мадярів, Русины собі мають выстарчіти з вікарьом, котрый є Русином, но вєдно із Русинами має ся старати і о Українців. Чом? То вже єпархія не пояснила.
Можеме мати зрозумліня, же в Кошыцях жыє штораз веце людей україньского походжіня, котры там прийдуть за роботов або штудовати з Україны, і так їм хоче церьков дати свого пастыря. Але чом є то тот самый чоловік, котрый має быти пастырьом Русинів? Головні в сітуації, коли споры односно окремой ідентічности Русинів не перестали ани 30 років по тім, што русиньскый народ міг по довгых десятках років українізації слободно надыхнути ся. То виджу як, і схосную мірны слова, хыбу.
Тым не хочу брати право робочім або штудуючім ту Українцям мати свою духовну службу, но домашні Русины, атохтонне населіня, бы могло мати і векшу важность в церьковных штруктурах. Навеце, вопросом є, ці штудуючі і робочі з Україны ту зістануть, або підуть дале до Европы. Но автохтонне населіня ту буде.
Далшый детайл є, же інформацію о призначіню вікарів єпархія наперед опубліковала по словацькы, а пак статя дістала і офіціалну мадярьску верзію. Нажаль, ани русиньской, ани україньской верзії сьме ся доднесь не дочекали. Значіть, старостливость о Мадярів, Русинів і Українців ту є, але аж так важні то якбач думати зо вшыткыма не треба. Шкода.
Но ани тото не є найвекша проблема. При вшыткій почливости то, же не сьме аж такы важны про многых з церьковных кругів, жебы ся ку нам приговорити в нашім языку, сьме собі уж, жаль, звыкли. Хоць треба честно признати, же кошыцькый єпарха ся ку Русинам по русиньскы пригварять. Тов найвекшов проблемов, тым найосновнішмы детайлом є, же русиньскый вікарій в Кошыцькій єпархії, має таке значіня, як в Пряшівскій єпархії вікарій про Мадярів.
В Кошыцькій єпархії, аж на пару сел, котры порахуєме на палцях єдной рукы, ся ку Русинам вже нихто не голосить. Не мала комуніта Русинів жыє в центрі єпархії, в Кошыцях. То суть будь люди, котры там уж жыють – пришли там за роботов, штудовати і зістали там, або суть то люди, котры там теперь штудують. Але ці в другім найвекшім місті Словакії зістануть жыти, днесь не знаме повісти.
Кілько реално штудентів і ходить до церькви, жебы мав пастрырь своє стадо, то далшый вопрос, при котрім, кебы сьме робили баданя, чісла бы якбач заболіли. Но і кебы вшытко было ружове, не треба забыти на далшый детайл, же русиньскый, а єдночасно і україньскый вікарій, є на парохії, котра є коло 50 кілометрів од Кошыць. Значіть, як буде проходити тото душпастырьство?
Є скоро на посуджованя того, якый реалный ефект буде мати призначіня русиньского вікарія в Кошыцях, і кедь єм скептічный уж теперь. Но як сімбол то бізовно добре є. Але вернийме ся ку тому, што уж было спомянуте. Русиньскый вікарій в Кошыцькій єпархії є, нажаль, менше потребный, як бы быв у Пряшівскій єпархії.
То якраз Пряшівска єпархія має найвекше русиньске населіня і якраз тій єпархії є потребный чоловік – вікарій, помічный єпіскоп, хоцьхто, хто бы мав церьковну авторіту яка бы выходила з його уряду, і котрый бы старав ся о русиньске населіня, о його душпастырьство, а головно, котрый бы реално запроваджав русиньскый літурґічный язык до практікы.
Є правдов, же такый вікарій вже раз быв у Пряшові, но тота місія – з різных причін, не скінчіла добрі. Скінчіла тым, же така позіція была зрушена і почас цілой актівности вікарія не быв способный здобыти собі міцне поставліня.
Старати ся о міґруючіх, нелем тых споза граніці, але і тых внутрі державы – штудентів, робочіх, є добре і про церьков природне. Але Русины суть і автохтонным народом, вдяка котрому ту днесь о даякій Ґрекокатолицькій церькви можеме обще бісідовати. Детайлы суть основны. Подля них мож пізніше повісти, ці то не є лем шумне, але порожнє ґесто. Но вшытко мож оправити.
Вікарійови Русинів в Кошыцях тримам палці! А за того русиньского в Пряшові, котрый бы мав реалны власти і реалне стадо, якбач зіставать далше бойовати.
Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. На фотоґрафії: Стародавный русиньскый монастырь в Краснім Броді.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА
Коментарі