Голосник

ОСРС говорив о школстві і акчнім плані. Приготовлює юбілейный рік

В суботу 24-го септембра 2016-го року проходило в Пряшові вже 19-те засіданя Округлого стола Русинів Словеньска (ОСРС), платформы, в котрій суть заступлены професіоналны русиньскы інштітуції, обчаньскы здружіня і незалежны актівісты.

Міджі єден із найголовнішых пунктів належало інформованя членів ОСРС о засіданю робочой ґрупы, котра діє під Міністерством школства, наукы, досліджіня і шпорту Словацькой републікы і має за задачу выпрацовати Концепцію розвитку навчаня русиньского языка і културы в матерьскых школах, основных школах і середніх школах в Словацькій републіці. За порядком друга стріча той ґрупы, котру веде державный секретарь міністерства школства Петро Крайняк, проходила в пятніцю 23-го септембра в Пряшові. Як інформовали ОСРС членкы робочой ґрупы Анна Кузмякова і Марцела Рунянінова, на стрічі ся обговорила перша половина задумованых пунктів в рамках споминаной концепції. Далшы пункты будуть обговорены на слідуючій стрічі.

На засіданю обговорив ся і проблем того, же русиньска народностна меншына не має условії, жебы выховльовати робітників, котры бы русиньскый язык могли запровадити до першого ступня освіты – до матерьскых школ. На основі інформацій, котры дали членкы комісії, ОСРС прияв заключіня, котрым жадать членів робочой ґрупы спрацованьом писемной пожадавкы адресованой зряджователям середніх педаґоґічных школ в Пряшівскім краю, жебы забеспечіти навчаня русиньского языка про будучіх учітелів і выхователів в матерьскых школах.

Председа ОСРС Мілан Піліп участных інформовав о засіданю Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацькой републікы, котре проходило 13-го септембра т. р. Так само інформовав о Акчнім плані охраны прав особ, котры належать к народностным меншынам і етнічным ґрупам на рокы 2016 – 2020. В робочій ґрупі, котра приготовлює акчный план є за русиньску народностну меншыну номінованый член ОСРС, правник Владимір Мінчіч. Як повів Піліп, робоча ґрупа в рамках акчного плану была согласна з аналізов того, ці є потрібне прияти закон о народностных меншынах, котрый дотеперь Словакії бракує, но Мінчічови не подарило ся в ґрупі протиснути, жебы план прямо рішыв приятя такого закона, котрого пропозіцію вже ОСРС выпрацовав. Акчный план охраны прав особ, котры належать к народностным меншынам і етнічным ґрупам на рокы 2016 – 2020 є теперь в штадію припомінкованя і ОСРС схоснує своє право і буде к споминаному документу посылати свої припомінкы.

ОСРС далше обговорив приготовліня на Рік Адолфа Добряньского, котрый платформа выголосила на рік 2017 із нагоды 200-ой річніці од народжіня русиньского будителя, першого депутата в Угорьскім сеймі, котрый обгайовав права угорьскых Русинів і Словаків. Русины іщі восени одпрезентують лоґо юбілейного рока і ословлять вшыткы русиньскы орґанізації, жебы актівности, котры будути робити в році 2017, были присвячены як раз тому юбілейному року з тым, же про їх актівности їм може быти додане лоґо, котрым ся рік буде презентовати. ОСРС має надію, же в повязаню з юбілейным роком русиньскы орґанізації в рамках подаваня ґрантовых проєктів на 2017-ый рік, будуть свої пріоріты спрямовати як раз так, жебы быв Рік Адолфа Добряньского достойно перешов.

В непосліднім ряді ОСРС підпорив актівности свого председы Мілана Піліпа в повязаню з поданьом на Ґенералну прокуратуру Словацькой републікы в Братіславі оголошіня о переступліню закона. Оголошіня дотулять ся конференції, котра проходила 8-го аж 9-го апріля 2016-го року в Словацькім народнім музею – Музею україньской културы у Свіднику під назвов Українці в културі і історії Карпат. ОСРС єднако як Піліп жадать ґенералного директора Словацького народного музею Віктора Ясаня, жебы быв Мірослав Сополиґа, котрый є директором україньского музею у Свіднику, одкликаный зо свойой функції на основі приятя заключінь конференції, котры ганоблять русиньскый народ.

Слідуюче засіданя Окроглого стола Русинів Словеньска є наплановане на новембер 2016-го року. Платформа бы на ній хотіла окрім іншого обговорити пріоріты про жаданя ґрантів із проґраму Уряду влады Словацькой републікы – Култура народностых меншын 2017.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі