Остружніцькы фраґменты вказали в Гуменнім

Семінар під назвов Історічны памяткы на Земпліні притягнув у суботу 25-го новембра 2017-року до просторів гуменьского замку десяткы заінтересованых о реґіоналнов історійов. Інформовав о тім денник Korzár.

Фаховый семінар о захрані і пропаґації історічных памяток в реґіону зорґанізовали Гуменьске зберательске общество, Клуб воєньской історії Бескиды і Вігорлатьскый музей. В суботу проходив вже четвертый річник той події. В трьох блоках было можливе выслухати довєдна єденадцять лекцій. Дотуляли ся головно бадательской сезоны на замках Бреков, Ясенів і Винне.

Історік Мірослав Бураль приближыв участным історію Остружніцькых перґаменовых фраґментів, котры походжають із перелому 11-го і 12-го столітя. Фраґменты суть найстарша писемна кірілічна памятка на Словакії. Репліку цінных фраґментів Бураль приніс вказати і участным.

Остружніцькы перґаменовы фраґменты

Оріґіналы Остружніцькых перґаменовых фраґментів, найстаршой кірілічной писемной памяткы із теріторії днешньой Словакії, находять ся в Чеській републіці. Іде о урывкы із чітаня канону св. Димитрія Солуньского. Нашов їх в році 1927 языкознатель і етноґраф Іван Панькевіч, школьскый іншпектор в Ужгороді, з тым, же одвтогды ся о них нич не знало.

Оріґінал ся находить в Памятнику народной писменности, котрый минулый рік дав позволіня на зробліня реплік, якы ся дали до деревяной Церькви св. Михаіла Архістратига в селі Тополя, кідьже Остружніця є селом, котре было жертвов будованя водного резервоару Старина зачатком 80-ых років 20-го столітя і днесь вже не єствує.

Ціла історія тых фраґментів є написана в Остружніцькім євангелію із 1492-го року в марґіналных записах. Кідьже забезпечіня євангелія до церькви не было туньов справов, вырішыли жытелі Остружніці намісто купованя дати євангеліє зробити трьом дякам. Тото переписане євангеліє пак треба было дати звязати, зато вырішыли іти до монастыря. Звязати до скоры так само не было тунє, і так євангеліє звязали до перґаменовых фраґментів. Тото євангеліє із фраґментами было в остружніцькій церькви аж до 20-го столітя.

Жрідло фотоґрафії: TASR.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА