Днесь дожывать ся своїх 60-тых народенин Франтішек Крайняк, ґрекокатолицькый священик, тлумач, публіціста і културный діятель русиньского середовискa на Словакії.
Народив ся отець Франтішек Крайняк 4-го януара 1956 року в Пряшові – Соливарі. По закінчіню середньой школы в Пряшові штудовав в рр. 1976 – 1981 на Римокатолицкій кірілометодьскій богословскій факулті Універзіты Коменьского в Братіславі, кідьже в тім часі Ґрекокатолицька церьков в Чехословакії не мала властнной семінарії і богословы зо Словакії в державов контрольованій кількости могли штудовати лем на факулті в Братіславі. У 1999 році здобыв тітул ліценціата теолоґії. У 1981 році быв высвячченый на священика і короткый час служыв на парафії в Рокитові коло Гуменнного. Од 1985 року веце як дві десятьлітя служыв на парaфії в Міджілабірцях, остатні рокы є парохом в русииньскім селі Камюнка, старолюбовняньского окресу.
У 1983 році отець Крайняк сформoвав ґрупу священикків і віруючіх, котра собі дала задачу протлумачіти реліґійны і богослужебны тексты із церьковнославяньского языка на язык русиньскый. Треба підкреслити, же їх робота зачала іщі в часі тоталіты, коли офіціално не было Русинів і коли не было кодіфікованого языка. Вдяка той роботті были выданы наприклад: Євангеліє од святого Йоана, Молитвеник святого Ружанця, Євангеліє і Апостолы на неділі і свята цілого року, Малый ґрекокатолицькый катехізм про русиньскы діти, Акафіст священомученикови Павлови Петрови Ґойдічови, Требник, Крестна дорога, ці капітална публікація Тетраєвангеліє – од Мафтея, Марка, Лукы і Йоана. Далшы тексты чекають на выданя. І вдяка той роботі, за котров стоїть і отець Крайняк, Русины на Словакіії годны хосновати русиньскый язык і як літурґічный язык. Отець Крайняк є єден із тых актівных русиньскых священиків, котры домагають ся єпіскопа про Русинів на Словакії.
Отець Крайняк підкріпив русиньске сумліня і гордость віруючіх в храмах, де служыв і служыть. Коло нього на одправі все співають малы канторы, мініштранты, з котрыма нераз ходить до природы і заучать їх до скавтьского жывота і охраны природы. Вєдно з далшыма священиками і авторами выдавать часопис Артос, Ґрекокатолицькый русиньскый календарь, часто помагать в школах, де учіть ся русиньскый язык, бере участь в жывоті села або міста, де служыть. Кодіфікованый русиньскый язык вжывать як літурґічный язык у згоді з церьковныма і світьскыма законами, і так помагать ставляти охранный мур перед все веце аґресівнішов асімілаційов, з яков Русины мусять бойовати як на церьковнім полю так і в цівілнім жывоті.
Отець Франтішек Крайняк часто у своїх проповідях кличе вірників розвивати почате діло, любити родну бісіду і културу, спознавати історію свого народа, родного краю. Дякує Богу за силу і любов, котры му наділив. В Міджілабірцях выбудовав міцный душпастырьско-народностный русиньскый фундамент, теперь будує го в Старолюбовняньскім реґіоні.
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА