lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Брак результатів
Вшыткы результаты

Памят жертвам тоталитаризмів в русиньскым языку

Богдан Ґамбаль Богдан Ґамбаль
30. 10. 2017
» Вісти, Новины

Війт ґміны Устя Ґорлицкє (д. Устя Рускє) звернул ся з писмом до предсідателя Стоваришыня Руска Бурса в Ґорлицях з прошыньом о консультяциі в справі інскрипциі на лемківскым упамятніню, якє од 1963 р. стоіт в центрі села.

В лютым/фебруарі т.р., на жаданя єдного з громадян ґміны, Інститут Нацийональной Памяти пропонувал демонтаж реченого упамятніня з увагы на – як написали – «пропаґандову ціль його поставліня в 1963 р.» і споминаня в інскрипциі про вояків Народной Арміі і Народной Ґвардиі, т.є. формаций, якы реалізували «пріоритеты совітскых інтересів і были інструментом політикы Сталіна в однесіню до Польщы». На таблици, на памятнику споминат ся тіж на «добровольців» з Лемковины в Червеній Арміі і пише ся, што войска тоты были інструментом примушеной насильно анексиі такой половины териториі польской державы і поневоліня той части, котра остала в рамках Польщы на захід од леніі рікы Буг.

Покликуючы ся на записаний в 13. главі конституциі Польской Республикы – заказі пропаґуваня тоталітарных системів – Інститут Нацийональной Памяти пропонувал розрушыти ціле упамятніня, лем же при тым пропонувал підняти осібны стараня цілю упамятніня тых добровольців польского войска з Лемковины, якы воювали за незалежніст Польщы.

По тым, як польскій сойм принял на зачатку 2016 р. декомунізацийний закон, редакция радия ЛЕМ.фм алярмувала і вказувала на небезпеку знищыня памятника і потребу єднаня в рамках лемківского середовиска, цілю ввести такы зміны, жебы дотримувал він записів закону. Писали сме ачий про несправедливе рішыня в однесіню до лемківской памяти поєдных твердых записів закону (Продолжаня, з дня 02.05.2016 р.). Тым більше редакция радия Лем.фм влучыла ся до неґоцияций з урядами цілю всокотити сам памятник і пропонувати такій зміст інскрипциі, якій был бы согласний з лемківском/русиньском памятю. До того основне, жебы напис был і в русиньскым языку.

Тепер редакция лемківского радия Лем.фм може з радістю поінформувати, што рішыня ІНП кінчыт успішні нашы стараня. Вчас консультаций з урядами зо зрозумліньом было приняте наше поясніня, што Лемкы были покликуваны до Червеной Арміі безправно, бо не были совітскыма громадянинами, в векшыні під тиском і нияк не думали причыняти ся до поневоліня буд-якой державы, а особливо Польщы. Вельох з них оддало жытя за свободу і ім, як жертвам, головно належыт ся достойне упамятніня. По другє, спомянули сме, што Лемкы/Русины были обєктом етнічных переслідувань в ХХ ст., веденых наперед вчас войны фашыстами і нацийоналістичныма украіньскыма коляборантами гітлеризму, а по войні, системово веденом комуністичном украінізацийом, бороніньом хоснувати лемківскій языка та противдіяньом ґрупуваня ся Лемків в своіх соспільных орґанізациях. Арґументували сме, што лемківскє упамятніня в Устю Рускым од самого початку было демонстрацийом Лемків незгоды на тоталітарне неґуваня іх істнуваня, достоменности і языка. 

Інститут Нацийональной Памяти согласил з тым, же з огляду на артистичну подобу і історичну вартіст памятника, котрий проєктувал Григорий Пецух, артиста лемківского походжыня з Фльоринкы, добрі єст лишыти сам монумент, а замінити лем зміст інскрипций. По консультациях з ініциятором і головным орґанізатором будовы памятника, вызначным лемківскым писменником і політичным діячом – Павлом Стефановскым, власти інституту приняли як припустний і найвеце дотримуючий історичной правды напис в польскым і русиньскым языках, і пропонуют го вырыти на памятнику.

ЖЕРТВАМ

НІМЕЦКОГО І КОМУНІСТИЧНОГО ТЕРРОРУ

ПОГЫБШЫМ, СТРАДАВШЫМ

ТА ПОТЕРПІЛЫМ ОД ПОЛІТИЧНЫХ РЕПРЕСИЙ

ЖЫТЕЛЯМ ЛЕМКОВИНЫ

Што найважнійше і доцяп надстандардове – власти Інституту Нацийональной Памяти рішыли зміну інскрипций сфінансувати за своі горшы.

ShareTweet

Повязаны дописы

Ватікан выдав становиско односно Литмановой

9. 7. 2025
Явірска Ікона Богородиці, фот. Петро Басалыґа, 2008 р.

Поломництва на Святу Гору Явір

9. 7. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}
Брак результатів
Вшыткы результаты
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче