lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Памятник з твердого каміня

Севериян Косовскiй Севериян Косовскiй
11. 3. 2021
» З архівной пресы

Серед чысленных еміґрантскых выдань в Америці, якы являли ся по рускы, был в І пол. ХХ ст. выдаваный «Русско-Американскій Календарь». Періодик был задуманый медже інчыма лемківскыма еміґрантами.

Його зміст был полный панславяньскых, общерускых статій. Публикуваны были дописы, якы прямо односили ся до лемківской темы, а якы были писаны «по лемковски», на «лемковскомъ говорѣ» ци на «русско-лемковскомъ нарѣчью». Найчастійше были то дописы посвячены істориі, культурі ци звыкам.

В єдным з річників періодика явила ся цінна під оглядом історичным – документальным статя, яка іщы раз приближат нам обставины перепохованя о. Максима Сандовича і шырокой акциі лемківской американьской еміґрациі, яка зберала даткы на поставліня памятника в Ждыни.

В інчым еміґрантскым выданю, «Карпаторусскым Календари Лемко-Союза на 1964 рік» печатана была статя, де вміщеный был выімок листу вітця о. Максима, якій так само явит ся безпосереднім джерелом інформаций про тоты подіі. Статю перед даякым часом вказували сме на нашым сайті.

Подібні як в выже спомянутым тексті, в статі, яка поміщена долов в ориґіналі, являют ся інформациі, што на камінный памятник на теметові в Ждыни жертвувала лемківска еміґрация.

Не є знаный автор того тексту. Вказал ся він в описаным во вступі «Русско-Американскым Календари на 1924 годъ». Значыт на сорок років перше як текст печатаный в выданю Лемко-Союза. Так ци інакше, єден і другій текст засвідчают про шыроку акцию серед нашой еміґрациі, яка успішно зобрала ся дотувати памятник на місци перепохованя будучого священномученика Максима (Ґорлицкого).

Окрем документуючого тексту до статі придана єст вартістна фотоґрафія, на якій видно няня о. Максима – Тимофія Сандовича, а попри ним його брата Миколая і дальшу родину. На фотоґрафіі вказаній в 1924 р. видно полный і задбаный памятник. Для порівнаня – на знимці, яка залучена до статі з 1964 р., памятник єст порозвалюваный, выросло при ним высокє дерево. Лемків зо Ждыні выселено в більшости в 1947 р.


ПОМНИКЪ НА МОГИЛѢ МУЧЕНИКА О. МАКСИМА САНДОВИЧА ВЪ СЕЛѢ ЖДЫНЯ НА ЛЕМКОВЩИНѢ

Среди числeнныхъ народныхъ мучениковъ погибшихъ въ часѣ великой войны въ Прикарпатской Руси – за русскую идею, – першій погибъ мученическою смертію православный священникъ о. Максимъ Сандовичъ.

Якъ только проголошено войну о. Максимъ, его жена Пелагія и его отецъ Тимофей были арестованы въ родномъ его селѣ – Ждыни и перевезены въ арестъ въ Горлицы. – Тамъ ихъ задержано до 6-го сентября.

Того дня – 6 сентября 1914 г. – о 6-ой годинѣ рано, о. Максимъ былъ выведенъ на подворье ареста и безъ всякого суда и допросовъ, поставленъ подъ стѣну ареста и тутъ на командо ротмайстра Дитриха, два жандармы выстрѣлили ему въ грудь.

Коли о. Максимъ почулъ командо голосно закричалъ: «Господи благослови.» Оба выстрѣлы попали въ грудь, но мученикъ не упалъ, а слабымъ голосомъ воскликнулъ: «Да здравствуетъ русскій народъ и православіе.» Тутъ подскочилъ вахкомандантъ и стрѣлилъ о. Максимови въ голову, послѣ того онъ повалился на землю.

Убитого похоронено въ Горлицахъ при фосѣ польского цминтаря.

Въ февралю 1920 г. могилу мученика Максима посѣтилъ В. И. Гладикъ и разомъ съ отцемъ убитого – Тимофеемъ Сандовичомъ, началъ старатися о розрѣшеніе властей на переносъ тѣла до родного его села – Ждыни. Повернувши въ Америку, В. П. Гладикъ поднялъ сборъ пожертвованій якій далъ 143 дол. 41 цт. – Изъ той суммы выслано 136 долларовъ до банку Бескидъ въ Сянокѣ, съ препорученіемъ, щобы ихъ выдати отцу мученика Тимофею на переносъ тѣла. Тогдѣ Тимофей Сандовичъ занялся переносомъ тѣла. Покупилъ три домовины – металову, звычайну и скрыню, чого требовали санитарныи власти и при помочи горлицкихъ гробарей, выкопалъ останки своего сына – уложилъ въ металеву домовину, яку затѣмъ старанно залято оловомъ и уложено въ звычайну трумну, а такъ въ скрыню. Тѣло было уже розложенное и старый Сандовичъ позналъ останки сына по гумовыхъ запяткахъ, якіи мученикъ прикрѣпилъ собѣ до черевикъ на очахъ своего отца въ арестѣ, передъ своею смертію.

Тимофей Сандовичъ перевезъ домовину до своего села Ждыни и тамъ похоронилъ на цминтари.

На могилѣ мученика въ Ждыни, построенъ каменный помникь, якій представленъ на образку. Помиикъ сооруженъ частію на гроши высланы В. П. Гладикомъ, а частію г. Іоанномъ Урбаномъ, якіи онъ собралъ среди односельчанъ пок. о. Максима жіючихъ въ Джерзи Сити, Нью Джерзи.

Помникъ построенъ съ твердого каменя и огородженъ бетоновымъ плотомъ.

На образку съ лѣва стоить Тимофей Сандовичъ – отецъ покойного Максима, а справа его братъ Николай и блиска родина.

Убійство о. Максима Саидовича было выконано безъ суда, на приказъ горлицкого старосты Мычки и ротмайстра Дитриха якій приказалъ вывести о. Максима съ ареста и на его командо два жандармы выконали казнь на очахъ многихъ русскихъ селянъ и студентовъ, що сидѣли тогда въ арестѣ въ Горлицяхъ яко политичны преступники.

Послѣ убійства мученика безъ всякой церемоніи его тѣло погребано при фосѣ польского цментаря, а старого отца, брата Николая и жену одослано до Талергофа, где они просидѣли до половины 1917 года, коли всѣмъ нашимъ страдальцамъ была дана амнистія. Въ Талергофѣ жена мученика среди страшныхъ мученій родила сына, который при крещенію получилъ имя Максимъ. Послѣ освобожденія жена мученика удалась въ Карпатскую Русь, где стала учительницею въ одной изъ сельскихъ русскихъ школъ, а ей дитину прютили милосердны люди. – Другій, старшій сынокъ бл. п. о. Максима, послѣ ареста своего отца и матери жиль въ Ждыни, – его русскіи войска отступаючи съ Лемковщины, забрали съ собою въ Россію и якая его тамъ постигла судьба не извѣстно.

ShareTweet

Повязаны дописы

Грекокатолицка церков св. Димитрия в Снітниці, фот. Є. Тур, 1991 р.

На хвилю пред выгнаньом

17. 5. 2022

Кореспонденция выгнаных з Лемковины. Одкрываме цінны листы писаны до «Карпатской Руси»

29. 4. 2022

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Найбарже популярне

Русиньскы реґіоны одпрезентують ся в Кошыцях

Згоріту русиньску деревяну церьков в Празі ани по веце як році і пів не зачали реконштруовати

Одбыло ся XI. Меджінародне бєнале лемківской/русиньской културы. Зышли ся Русины з европскых держав

Пряма путь

Cricoteka, Місяц Фотоґрафіі в Кракові і знимкы лемківской фотоґрафкы

Русиньске націоналне свято в Еделейні

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2022. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні