lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Пеллеґріні: Меншыны ся не мусять бояти, постараме ся о них

Петро Медвідь Петро Медвідь
29. 1. 2020
» Вісти

Народностны меншыны на Словакії ся не мусять бояти, же о них не буде постарано, подкля ся до Народной рады Словацькой републікы по фебруаровых выборах не дістане жадна політічна партія, котра просаджує меншынову політіку.

По їднаню словацькой влады, котре одбыло ся в середу 29-го фебруара 2020-го року, то декларовав председа влады Петер Пеллеґріні. За його словами буде постарано о меншыны єднако як і о вшыткых гражданів Словацькой републікы. Інформовала о тім пресаґентура TASR.

Вшыткым належать єднакы права

„Не думам, же покля ся нияка партія заступаюча мадярьску меншыну не дістане до парламенту, та бы то была траґедія. Буде о них постарано так, як є о них постарано і теперь,“ повів премєр з тым, же за його словами участь такой партії в парламенті на то не має ани выразный вплив.

Пеллеґірні підкреслив, же без огляду на народность належать вшыткым гражданам Словакії вшыткы выгоды і права повноцінного граждана країны. „Постараме ся о них як о каждого єдного граждана Словацькой републікы, без огляду на то, де жыють, де ся народили,“ повів на пересконференції премєр.

Окрім іншого спомянув, же ани Русины у владі не мають никого, но на выході влада кедь може, та поможе, подобно суть на тім за його словами Чехы ці іншы меншыны.

„Мадярьскы“ партії в огрожіню

Парламентны выборы на Словакії будуть проходити 29-го фебруара 2020-го року і кандідує в них 25 політічных субєктів. Кедь премєр бісідовав о партіях „заступаючіх мадярьску меншыну“ думав тым головно днесь владну партію Most-Híd і партію Мадярьска комунітна соналежность (Magyar Közösségi Összefogás – Maďarská komunitná spolupatričnosť), котра выникла як выборча партія веце меншых мадярьскых етнічных партій.

Покля Most-Híd не рішыть лем мадярьску меншыну але меншынову політіку обще, докінця має і русиньску платформу, Мадярьска комунітна соналежность є заміряна на словацькых Мадярів. Проблемов обидвох партій є, же довгодобо їм сондажи міряють преференції під пять процент, котры суть потрібны про вступ до парламенту.

Покля ани єдна партія не перейде, буде то першыраз в історії незалежной Словакії, што мадярьска меншына не буде мати „своїх“ депутатів у парламенті.

Шансу чують іншы партії

Но днесь не представлюють лем тоты два політічны субєкты партії, котры репрезентують меншынову політіку. То, же обидві довогодобо суть під граніцьов вступу до парламенту, схосновали іншы політічны партії, котры чують шансу підхопити меншыновых волічів.

У своїм проґрамі рішыть народнотны меншыны коаліція PS-Spolu. Партії Progresívne Slovensko i Spolu першыраз ішли в коаліції до европскых выборів у 2019-ім році, і стали втогды другым найміцнішым субєктом у выборах по владній партії Smer-SD. Днесь ся в сондажах рушають коло 10-ох процент, што є менше, як здобыли у евровыборах. PS-Spolu як коаліція мусить мати мінімално 7 процент, жебы войти до парламенту.

З проґрамом про меншыны, в котрім є і окремо розробленый проґрам про русиньску меншыну, приходить і партія Sloboda a Solidarita. Тота, хоць в сондажах находить над 5-ма процентами, є так само в огрожіню, кедьже сондажи мають свої штатістічны хыбы і наконець може і она зістати перед бранами парламенту.

Остатні політічны субєкты будь меншыны у своїм проґрамі нияк не рішають, або їх мають спомянуты пару речінями без конкретных пропозіцій даякых рішінь.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Венеційска комісія проаналізує україньскый народностный закон

3. 2. 2023

Новости скансену в Саноку з новым директором

3. 2. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Нештоденны істориі – Лемковина

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

«Questing. Лемківскє гляданя». Нова форма туристикы по Лемковині

СКР жадать безодкладне заставліня перзекуцій Русинів на Україні. Звертать ся до словацького премєра

Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць фебруар 2023

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні