lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Перед 80-ма роками народив ся Василь Турок. Будитель третього возроджіня

Петро Медвідь Петро Медвідь
8. 1. 2020
» З істориі

8-го януара 1940-го року в русиньскім селі Габура, в окресі Меджілабірці, народив ся Василь Турок-Гетеш.

Днесь можеме повісти, же быв дотеперь найвызначнішов особностьов третього возродного руху Русинів, котрый почав у 1989-ім році. Од народжіня того русиньского діятеля і драматурґа нашого театру минать точно 80 років.

Учітель і драматурґ

Василь Турок ся народив до рольницькой родины. По середній школі пішов штудовати на Універзіту Коменьского в Братіславі, де закінчів у 1963-ім році Філозофічну факулту. Веце як дві десяткы років учів словацькый і російскый язык, філозофію і естетіку на україньскій ґімназії в Пряшові. Пізніше учів і на Православній богословскій факулті в Пряшові.

Од 1985-го року зачав робити драматурґа у втогдышнім Україньскім націоналнім театрі в Пряшові, в котрім ку кінцю 80-тых років зачав давати до репертоару пєсы в русиньскім языку, што было таке мале чудо, кедьже в тім часі Русины офіціално не існовали. А нелем то.

Василь Турок-Гетеш (рр. 1940 – 2005)

З його меном споєна є і позітівна театрална зміна – возроджіня в драматічнім колектіві втогдышнього україньксого театру (в тім часі мав театер і оперету а балет у формі Піддукляньского україньского народного ансамблю, днесь Піддукляньскый умелецькый людовый субор), почінаючі премєров інсценації Сенс – нонсенс, котру драматурґічно приготовив з вызначным словацькым режісером і драматурґом, родаком з Пряшова, Благом Угларом. З ним пак Турок співпрацовав і на далшых пєсах, а то і в часі, коли вже театер быв русиньскый.

Револуція і возродный рух

Чехословацька Баршанова револуція у 1989-ім році была вызначным історічным пунктом і в русиньскім контексті. В новембрі 89 было про русиньску меншыну вызначным выникнутя Обчаньского форуму (ОФ) в Меджілабірцях. Імпулз тому дав Михал Бицько, пізнішый основатель Музею модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях.

На апелації Бицька, но і далшых актівістів як Петро Фецура, Йосиф Ґрамата ці Любомір Оначіла, і в тім малім русиньскім місточку в револучных днях выникать ОФ, котрый пізніше переменує ся на Верейность проти насилства (ВПН). Но кедь до ВПН в Меджілабірцях зачінаюь приходити далшы прорусиньскы орьєнтованы люди, приходить на коордіначный выбор пропозіція, жебы ся тій ініціатіві дала нова назва Русиньска оброда (РО). Мало то підкреслити факт, же Русины мають і свій властный ціль – здобыти свої права. Пропозіція ся прияла і РО выникла в марці 1990-го року.

У Пряшові в тім часі актор Україньского націоналного театру (УНТ) Николай Ляш, котрый так само придав ся ку тым, што не бояли ся і самы хотіли дати вклад до того, жебы 40-річна влада комуністів скінчіла у Пряшові став трібуном демонштрацій. А втогды іщі україньскый театер, в котрім быв Турок драматурґом, став місцьом де зачали рішыти ся револучны діла.

Такой у 1990-ім році Василь Турок вєдно із втогдышнім директором театру Ярославом Сисаком ініціовали і до успішного кінця довели, же театер змінив назву на Театер Алексаднра Духновіча і став русиньскым театром, котрый зохабив україньскый язык і зачав грати по русиньскы.

Турок ся в тім часі вже актівно зачав занимати і русиньскым возродным рухом. Він тото возроджіня властно зачав вести. Точно рік по револуції, 17-го новембра 1990-го року, одбыв ся першый сейм РО, по котрім собі до кресла председы днесь найстаршой пореволучной русиньской орґанізації сів якраз Василь Турок-Гетеш. У функції председы быв найдовше із вшыткых дотеперішніх председів орґанізації. Наперед быв на тій посаді в роках 1990 – 1994, і потім по короткій перерві в роках 1996 – 1999.

Председа Світовой рады Русинів

Но Турок не зістав лем на домашній русиньскій сцені. По першім сеймі РО, котрой став председом, зачав приготовльовати і І. Світовый конґрес Русинів, котрый так само одбыв ся в Меджілабірцях, і на котрім брали участь довгы рокы „неіснуючі“ Русины з їх орґанізаціями.

І. Світовый конґрес Русинів. За пултом бісідує Павел Роберт Маґочій.

Конґрес проходив у днях 22-го і 23-го марца 1991-го року і брали на нім участь із втогдышньой Чехословакії, Польщі, втогдышньой Югославії, іщі все Совітьской Україны і Северной Америкы. На челній стіні салы, де проходило історічне засіданя 1-го СКР, было величезныма буквами надруковаме найактуалніше гесло: „Ой, пробудьте ся, Русины, жебы на Вас были пышны – дівкы, сыны. Жебы плоды нашых отців не пропали… Жебы гробы нашых предків не плакали.“

Участны втогды выбрали свою першу Світову раду Русинів, выконный орґан конґресу в меджіконґресовім дворочнім періоді. За председу рады быв выбратый тот, котрый найвеце заслужыв ся о зорґанізованя конґресу – Василь Турок-Гетеш. На тій посаді быв аж до 2001-го року.

Вызначный діятель

Вклад Василя Турока до розвитку Русинів нелем на Словакії быв величезный. Спомянути треба холем основны заслугы, котры будуть все в русиньскій історії повязаны з його меном.

Турок заслужыв ся о то, же у 1991-ім році зачали выходити першы пореволучны русиньскы новинкы на Словакії під назвов Народны Новинкы, котры выходять доднесь, в тім часі під назвов Народны Новинкы інфо Русин. Перше чісло новинок вышло 21-го авґуста 1991-го року, сімболічно в день річніці інвазії войск Варшавского договору з 1968-го року. Так само зачав ся реґуларно выдавати і часопис Русин. Редакція Русина і Народных Новинок належала під Русиньску оброду, шефредактором быв Александер Зозуляк. О просторы в театрі, матеріалне забезпечіня той першой русиньской редакції постарав ся Турок.

Зліва: Петро Крайняк старшый, Василь Турок і презідент Словацькой републікы Рудолф Шустер.

Так само войовав за то, жебы выникло окреме русиньске высыланя на Словакії про Русинів як в державній телевізії, так і в радію. Свою роль мав і коло заснованя окремого русиньского одділіня коло Пряшівской універзіты в Пряшові, з чого пізніше выникнув Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты, котрый діє і выховлює русиністів доднесь.

Як основатель конґресу і першый председа Світовой рады Русинів акцентовав, жебы Русины співпрацовали із орґанізаціями іншых народностных меншын Европы. Сам быв заступником выконного выбору орґанізації Мезон де Паі з центром у Франції, котра репрезентує народы без властной державы.

За його веджіня конґресу і Русиньской оброды подарило ся приготовити кодіфікацію русиньского языка, котра была святочно выголошена 27-го януара 1995-го року в Братіславі.

Без функцій, лем з театром

Од зачатку 2000-чіх років Турок ся вже не хотів анґажовати як функціонарь русиньскых орґанізаціїй, но далше продовжовав в роботі, котра про нього была найважніша – роботі в театрі.

Кебы не было ничого іншого, лем його театралной роботы, і то бы значіло про Русинів много. Вдяка ньому ся іщі в часі Україньского націоналного театру, котрый быв конзерватівный, зачало експеріментовати з алтернатівов. Дякуючі ньому до нашого театру приходили режісеры з цілой Словакії і резултатом його роботы было, же о Театрі Александра Духновіча знали дома і за граніцями, же театер діставав вызначны оцініня на театралных фестівалах.

Турок дістав свого часу наш театер на „театралный олімп“, кедь о каждій премєры писала цілословацька преса, кедь до нього знав притягнути вызначных режісерів, кедь забезпечів, жебы про наш театер писали ся оріґіналны пєсы. Робив у театрі російску класіку, сам робив драматізації, співпрацовав з вызначным словацькым драматурґом Каролом Гораком, переложыв множество пєс, по русиньскы вдяка ньому маєме переложеных такых класіків як Шейкспір, Достоєвскый ці Сервантес.

Турок доказав, же як домашні пєсы, так і світова класіка, ся дасть грати в русиньскім языку, же тот язык є на то способный так, як і вшыткы іншы літературны языкы і публіка то зачала оціньовати і брати наш язык серьйозно. То вшытко зачав робити іщі в часі, коли русиньскый язык не быв кодіфікованым. За його драматурґованя в театрі вычеряли ся од домашніх і загранічных алтернатівных пєс аж по світову класіку і то вшытко по русиньскы. І театер в тім далше продовжує.

15 років без Турока

Василь Турок-Гетеш вмер 7-го новембра 2005-го року в Пряшові. Його робота на русиньскій ниві, робота в театрі є незаступна і Василь Турок бракує доднесь.

Іщі у 2001-ім році му Карпаторусиньскый научный центер в Споєных штатах Америкы уділив як першому свою премію –  скулптуру бронзового медвідя, за вызначный вклад до русиньской културы. У 2013-ім році Світовый конґрес вырішыв, же за вызначны вклады до русиньской културы буде удільовати Премію Василя Турока-Гетеша.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

 

ShareTweet

Повязаны дописы

Свящ. Йоан Поляньскій і Методий Трохановскій - товаришы на політичных стежках; знимку удоступнил внук - Александер Трохановскій; фот. архів lem.fm.

Єден з вельох, але найвірнійшых

5. 6. 2025

На Дуклі і у Свіднику суть похованы тісячі вояків

5. 5. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}