lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Перед двома декадами вмер Ярослав Зволіньскій, лемківскій діяч і писменник

В лемківскы соспільно-політичны справы зачал ся анґажувати уж в 50. роках.

Севериян Косовскiй Севериян Косовскiй
8. 6. 2022
» З істориі
Перед двома декадами вмер Ярослав Зволіньскій, лемківскій діяч і писменник

Минуло 20 років од смерти Ярослава Зволіньского, лемківского діяча і писменника, якій уж в половині 50. років ХХ ст. зачал анґажувати ся в незалежну соспільно-політичну діяльніст серед Лемків на выгнаню.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2022/06/135-perehlad-tyznia-zwolinskij.mp3

Зволіньскій лишыл по собі пару публикаций, в тым книжкы, якы односят ся до громадского і політичного положыня Лемків по 1947 р. В 1989 р. был єдным з членів Заложытельского Заряду Стоваришыня Лемків.

З Лемковины на чужыну

Ярослав Зволіньскій вродил ся 31. грудня/децембра 1929 р. во Фльоринці, в родині товдышнього православного дяка. Першы рокы вчыл ся в рідным селі, пак пішол вчыти ся в Учытельскій Семінариі в Креници.

В 1947 р. як більшіст жытелів Лемковины молодый Зволіньскій был выгнаный в рамках Акциі «Вісла» на понімецкы землі повоєнной Польщы. Разом з родином нашол ся на Зеленогірщыні.

На чужыні через пару років вчыл ся на ріжных професийных курсах, а в 1950 р. вступил до Православной Духовной Семінариі в Варшаві. Не зачал ани наукы, кєд же остал в тым самым часі покликаный до войска і направленый до робочых баталийонів. В тым місци треба спомнути, што до тзв. робочых баталийонів найчастійше рекрутували невыгідных комуністичній владі, а тіж часто членів ріжных нацийональных меншын (в такым баталийоні служыл тіж м.ін. Федір Ґоч).

По звільніню зо службы в 1953 р. робил в Державній Гандльовій Інспекциі перше в Суленціні, по році в Шпротаві, а од 1955 р. в воєвідскым інспектораті в Зеленій Горі.

Зеленогірска ґрупа лемківскых патріотів

Рокы 1955-1960 то період великого соспільно-політичного заанґажуваня Ярослава Зволіньского. Зволіньскій был єдным з активных членів зеленогірского середовиска молодых лемківскых інтеліґентів (спілпрацувал м.ін. з Павлом Стефановскым і Ярославом Мереном).

Як член неформальной ґрупы домагал ся од польскых власти, жебы дозволили Лемкам вертати на рідну землю і поправити іх долю. Очывидным было, што тоты діяня, в якых брал участ Зволіньскій, не сподабали ся комуністичным властям.

Постуляты і выступліня голошены зеленогірском ґрупом лемківскых патріотів не сподабали ся i верхушці Украіньского Соспільно-Культурного Товариства (УСКТ). Зволіньскій в своій книжці «Рапсодия для Лемків» детально пише о проблемах, з якыма стрічали ся лемківскы активісты на хвилю перед І Зъіздом УСКТ (Зволіньскій остаточно не брал участи в Зъізді, якій одбыл ся в днях 15.-17. червця/юнія 1956 р. в Варшаві).

Товдышню соспільно-громадску діяльніст поділил подля свойой совісти на дві голузи. «Так тіж іщы перед І Зъіздом УСКТ явили ся два нурты: першый – лемківскій, ревіндикацийый (жаданя позволіня на поворот, зворот ґаздівок та пошкоджыня кривд), і другій – офіцияльный, згідный з політиком партиі (культура, освіта, наука рідного языка)», писал в своій книжці.

Другым з основных цілів зеленогірского середовиска было покликаня незалежной лемківской орґанізациі, яка дбала бы на права Лемків. В маю 1958 р. был основаный Тымчасовый Соспільно-Освітній Комітет Русинів-Лемків. Орґанізация тота домагала ся признаня Русинів польскыма властями за окрему нацийональну меншыну (незалежну од Украінців).

Діяня в зеленогірскій ґрупі остаточно закінчыли ся сильном інтервенцийом офіцийных чынників. В наслідстві того Зволіньскій нашол ся в Кошаліні і в Воєвідскій Кооперативі Працы остал шефом продукциі легкого промыслу на обшыр цілого воєвідства. В 1960-1970 рр. пошырювал своі професийны кваліфікациі. Закінчыл Одежове Технікум, дволітнє Економічне Студиюм і дволітнє Студиюм Економікы Гандлю. В 1986 р. заложыл родину.

Стоваришыня Лемків

Час системовых змін в Польщы дал можніст на тото, што лемківскы діячы наново зачали думати над основаньом лемківской орґанізациі.

Ярослав Зволіньскій то як раз єден з тых, якій брал участ в основаню першой лемківской орґанізациі по падіню комунізму. В 1989 р. ввошол в склад Заложытельского Заряду Стоваришыня Лемків і повернул до громадской діяльности.

Заложытельскій Заряд (непольный склад); Ярослав Зволіньскій сідит першый зліва

Заложытельска стріча, в котрій брал участ, была 5. марця 1989 р. в Ліґници. На зобраню приняли статут і тымчасовый заряд, котрый мал формальні довершыти реєстрациі.

До заряду выбраны были – Андрий Копча – предсідатель заряду, Штефан Косовскій і Петро Трохановскій як його заступці, секретарьом был выбраный Ярослав Горощак, Штефанія Дубец скарбником, а членами заряду остали Ярослав Хомяк, Штефан Дычко, Богдан Ґамбаль, Владимір Горбаль, Тома Молодчак, Миколай Падухович, Митро Русинко і як раз Ярослав Зволіньскій.

Адміністрацийный выділ воєвідского уряду в Ліґници зареґіструвал стоваришыня 7. квітня/апріля 1989 рока.

Творчіст

В 1990 р. Ярослав Зволіньскій перешол на пенсию. В тым часі зачал шырше описувати соспільно-політичне жытя Лемків. Початково кажды два-три рокы публикувал книжку.

Дебютувал в 1991 р. збірком вершы «Знакы часу», а пак в 1994 р. выдал своі польскоязычны спомины – «Rapsodia dla Łemków». В 1996 р. явил ся том документів і фактоґрафічных нарисів «Łemkowie w obronie własnej».

Разом з Ярославом Мереном в 1999 р. опубликували книжку о рідным селі – «Florynka – nasze seło». Остатньом публикацийом была выдана в 2001 р. документальна реляция під наголовком «Bataliony Robocze w Ludowym Wojsku Polskim».

В 1995 р. был принятый до Звязку Польскых Літератів. Вмер 7. червця/юнія 2002 р. в Кошаліні, де і є похороненый.

ShareTweet

Повязаны дописы

Памяти Нестора Репелы, якого голос «одтамале» почули мы як першы

Памяти Нестора Репелы, якого голос «одтамале» почули мы як першы

23. 8. 2023
Сторочный юбілей славного карпаторусина из Свалявы

Сторочный юбілей славного карпаторусина из Свалявы

9. 8. 2023
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні