До бібліотекы Руской Бурсы пришла нова книжка, выдана в Івано-Франківску на Украіні. Написаний по украіньскы труд Петра Кырпана п.н. «Порваны коралі. Розмышляня про село Тылява» гейбы подібна до інчых книжок лемківскых авторів о рідным селі, выдаваных на Украіні (дотля зъявили ся уж причынкы до істориі сел Розтока Велика, Камяна, Лабова, Злоцкє, Перегримка, Мшана, Дошно, Святкова, Святківка, Котань, Крампна, Поляны (Мысцівскы), Завадка (Рыманівска), Бонарівка, Одрехова, Ославиця, Туриньскo, Репедь, Радошыці).
Ту же автор кус выходит поза «стандард» книжкы выселеного Лемка о рідным селі. Оповіданя про село подає на фоні, в загальнолемківскым контексті, а конкрет лучыт з загальным. Зато книжка «Порваны коралі. Роздумы про село Тылява» мат два члены наголовка. Петро Кырпан гварит і про цілу Лемковину (автор зрівнят лемківскы села розтягнуты в гірскых долинах з нитками коралів, а выселены одтамаль люде, знищены, змінены села то зорваны коралі), і про єдно село під Дукльом.
Петро Кырпан (1936-2015) не был істориком ци етнолоґом, зато його книжка написана може наівні, але дост просто і приступні. То розповід о Тылявій од початку ХХ столітя до выселіня в Радянскый Союз. Спомины самого автора дополнены документами і споминами інчых тылявян. Більша част книжкы єст о подіях Першой і Другой світовых воєн, о выселіню на Радяньску Украіну і о єдным з найбільше контроверсийным епізоді з істориі Тылявы – переході векшыны сельской громады на православя. Окрем того, сут ту окремы главы про язык села Тылява, про ментальніст Лемків, о роботі, реліґіі, освіті, міґрациі. Подана єст шырока панорама жытя лемківского села. Автор не лем подає факты, але і сопоставлят з другыма, аналізує, робит своі высновкы і коментарі. А найважнійше, заохочує і чытальників критичні принимати дотеперішню літературу, самым чытати, цікавити ся вшыткым лемківскым, розмышляти, аналізувати і… навсе быти собом.