Писмакы і брехачы

Єден пан, знаний з особливого підходу до триманя стандардів в науковых досліджынях над історийом Лемків, объявил в ґазеті, котрій не будеме робити незаслуженой реклямы, што неє доказів на істнуваня украіньскых (і польскых) рекомендаций для Лемків в справі іх долшого перебываня поза рідным селом. Особливо в часі першой (і другой) Світовой войны. Тому пану і чысленным його фанам дедикуєме віст з ґазеты – Лемко – чысло 49 з 1. грудня 1912 рока.

Гварят, же зас не зрозуміє нихто, о кого і о што іде днес нашій – ґазеті для народа – і же, зас треба простом лопатом класти.

Зато поясняме. Поза Лемковином находят ся так прекрасны части нашой монархіі як, Штырия (нім. Steiermark), Терезін (в устяньскым краю, нім. Аussiger Region), ци столичний Віден (нім. Wien). Коли іде про пропаґандову украіньску ґазету, то днес іде лем про єдну. Тоту, котра од років (од пятдесятых років) мат єднозначні неґатывне однесіня до підпоры русиньского руху през союз космітів – біциклистів і прото систематычні печатат тексты підписаны назвиском і псевдонімами з антилемківскыма пашквілями. За тото Лемкы повинны быти заєдно вдячны, і доплачати до того етнобізнесу, котрий o tempora, o mores! – єст выдаваний з підпором властивого міністра для захованя і розвитку лемківской достоменности, ци як хотят екуменісты – культуры (нім. die Kultur) – то єст – гуляня і співаня (украіньскых співанок). Ага, а професорів, до котрых пєме, єст веце як єден. Зато нашым облюбленым товрцям антирусиньской пропаґанды дедикуєме до почытаня лем “Талергофскы алманахы”. І поясняме, коли берете як джерело своіх історычных досліджынь лем публицистыку Юлияна Тарновича, то не найдете єдного слова про Талергоф. Наша редакция мат уж тото провірене.

Кланяме ся пропаґанді і пропаґандистам – сервус (нім. Auf шiedersehen)!

www.galich.org