По 30-ох роках в словацькім парламенті не є меншынова партія. Буде меншынова політіка?

В суботу 29-го фебруара 2020-го року проходили на Словакії выборы до Народной рады Словавькой републікы. Про дотеперешні партії владной коаліції скінчіли дебаклом. З бывшой влады, з котров ся тігали різны кавзы і почас котрой періоду быв забитый новинарь Ян Куціак, до парламенту дістала ся лем партія Smer-SD.

Націоналісты з партії Slovenská národná strana (Словацька націонална партія), але ани меншыновый Most-Híd, котры зо соціалныма демократами творили владу, ся до парламенту не дістали. Словакія першый раз буде мати парламент, в котрім не є меншынова партія.

Переможцьом є OĽaNO

Словацькы парламентны выборы выграв рух OĽaNO (Obyčajní ľudia a nezávislé osobnosti – Обычайны люди і незалежны особности) лідра Іґора Матовіча. Рух довгодобо презентує ся як протикорупчный. На свою кандідатку взяв і членів меншых політічных партій як Хрістіаньска унія (Kresťanská únia). Матовіч із своїм рухом здобыв 25.02 процент голосів.

Дотеперь найміцніша владна партія Smer-SD, котру веде трикратный премєр Роберт Фіцо, і котра у выборах 2012-го року здобыла понад 40 процент і мала єднофаребну владу, скінчіла на другім місці із здобытьом 18,29 процента голосів.

До парламенту ся із 8,24 процентами дістав і рух Sme rodina Бориса Коллара, котрый дотеперь так само быв у опозіції і став третім найміцнішым політічным субєктом. За Колларом скінчіли Kotlebovci – Ľudová strana naše Slovensko (Котлебовці – Людова партія наша Словакія), котрым дало голос 7,97 процент волічів. Партія є без будьякого коалічного потенціалу, вшыткы партії перед выборами декларовали, же з патрійов фашістів не будуть їднати о владі.

До парламенту ся далше дістали лем дві політічны партії. Правіцьова, мірно ліберална Sloboda a Solidarita (Слобода і солідаріта) Ріхарда Суліка, котрій дало голос 6,22 процент людей і партія Za ľudí (За людей) бывшого презідента Андрея Кіскы, котра перелізла браны парламенту із здобытьом 5,77 процент голосів.

Дотеперішня коалічна Slovenská národná strana під веджіньом Андрея Данка дістала 3,16 процента. Іщі гірше скіншіла меншынова партія Most-Híd, котра была теперь у владі, кедь їй дало голос лем 2,05 процент волічів. Most-Híd не дістане ани державну фінанчну підпору на ход партії, кедьже не досягли 3 процента голосів, котры суть ку тому потрібны.

Голосовати в словацькых парламентных выборах пришло 65,8 процент волічів. На вступ до парламенту партія потребовала 5 процент голосів, в припаді коаліції то было 7 процент.

Першый раз без меншыновой партії

Вєдно із першыма слободныма выборами в Чехословакії, котры проходили у 1990-ім році, дістали ся до словацькой політікы і меншыновы – мадярьскы партії, котры одвтогды все мали своїх представителів у словацькім парламенті.

Наперед то было в рамках веце політічных партій, од мая 1998-ог року словацькы Мадярі кандідовали під єдным кандідачным списком, кедь ся Мадярьскый хрістіаньско-демократічный рух став Партійов мадярьской коаліції (Strana maďarskej koalície – Magyar Koalíció Pártja).

Тоту назву мали до 2012-го року, коли ся змінили на Партію мадярьской комуніты (Strana maďarskej komunity – Magyar Közösség Pártja). В тім часі вже два рокы не были в парламенті а дотеперь ся їм там не дарить дітати. Вычеряла їх там партія Белы Буґара, котрый одышов од споминаной партії і засновав по незгодах внутрі політічного субєкту партію Most-Híd, котра была в парламенті без перервы од 2010-го року. У функчных періодах 2010 – 2012 і 2016 – 2020 быв Most-Híd владнов коалічнов парійов.

Обидві партії мали своїх представителів і в Европскім парламенті. Покля Партія мадярьской комуніты была чісто мадярьсков етнічнов, Most-Híd будовав на співпраці Мадярів, Словаків і далшых народностей як Русины ці Ромове і выпрофіловали ся як гражданьска партія.

Вже у выборах до европарламенту у 2019-ім році ани єдна партія не здобыла депутата. Мадярі першый раз од вступу Словакії до Европской унії не мали в Бруселі свого чоловіка. В тім часі зачали задумовати ся над споїньом в парламентых выборах, но наконець ся не доїднали.

Most-Híd взяв під свої крыла на кандідачный список єдну словацьку і єдну мадярьску марґіналну партію, Партія мадярьской комуніты вєдно з далшыма малыма мадярьскыма партіями зробили выборчу партію під назвов Мадярьска комунітна співналежность  (Magyar Közösségi Összefogás – Maďarská komunitná spolupatričnosť). Most-Híd скінчів безнадійно, друга партія здобыла 3,9 процента голосів. Ани єдна ся не дістала до парламенту.

В словацькім парламенті так дійде ку новій сітуації. Жадна меншынова партія не буде в парламенті.

Без меншыновой політікы?

Хоць споминаны партії были головно представителями Мадярів на Словакії, котры творять найвекшу народностну меншыну, заступали і права далшых меншын. Меншыновы права мусять мати вшыткы меншыны єднакы і так просаджены законы, котры зліпшовали условії меншын, были позітівом про вшыткы народностны меншыны.

Навеце, як вже было спомянуто, Most-Híd ся выпрофіловав як мултіетнічна партія. Меджі найзнамішых русиньскых представителів належав Петро Крайняк, котрый быв у дослугуючій владі державным секретарьом резорту школства. Буґаровцям ся подарило дістати русиньске школство до проґрамового выголошіня влады, за остатні штири рокы ся пошырьовала двоязычность – желізніці, склепы, уряды ітд., быв вытовреный Фонд на підпору културы народностных меншын, чім ся зліпшыло фінанцованя народностной културы.

Моментално в парламенті партія, котра бы першорядо рішыла меншынову аґенду, не буде. Єдина політічна партія, котра у своїм проґрамі перед выборами мала выпрацованый проґрам про меншыны і дістала ся до парламенту, то Sloboda a Solidarita, за котру кандідовала Моніка Філіпова і Мілан Ян Піліп, якы мали на старости мешынову аґенду. Ани єден з кандідатів ся до парламенту не дістав.

Якбач будучій премєр і лідер руху OĽaNO Іґор Матовіч дістав до парламенту людей як Ґабор Ґрендел, о котрім говорить, же може заступати словацькых Мадярів. Має там і представителя Ромів Петра Поллака. Но правдов є, же Матовіч ся ниґда меншыновов аґендов не занимав, ани єй не мав оброблену. Наопак, в минулости быв за то, жебы одняти словацьке гражданство чоловіку, котрый здобыв інше гражданство, што быв закон ясно ціленый на Мадярів, котрым Віктор Орбан зачав роздавати паспорты. Ґрендел і Поллак не кандідовали до парламенту з меншыновов аґендов.

Зато єдинов партійов в новім парламенті, котра може быти приготовлена на рішіня меншыновой політікы зіставать Sloboda a Solidarita. Но тота так само не буде мати в парламенті меншыновых депутатів, є єднов із найслабшых по выборах а вопросом зіставать і то, ці наконець буде у владній коаліції, кедьже їднаня іщі лем зачінають.

І так днесь тяжко повісти, ці хтось реално буде рішыти в тім функчнім періоді меншынову політіку і якым способом.

Проблема уповномоченого – проблема меншын

Словацька републіка має Уряд уповномоченого влады Словацькой републікы про народностны меншыны і етнічны ґрупы. Уповномоченого менує влада. Штири попередні рокы мав тоту посаду Most-Híd, котрый там дав свого номінанта Ласла Буковского. Є лем вопросом часу, коли по выникнутю новой влады обсадять новы власти і тоту функцію.

Покля даякый час, за влады Іветы Радічовой, быв уповномоченый про народностны меншыны і підпредседом влады, і так міг аґенду меншын приносити прямо на їднаня владного кабінету, котрый то пак міг дати до парламенту, за єднофаребной влады Роберта Фіца о тоту прівілеґію уповномоченый пришов. За остатні штири рокы мав Буковскый холем тоту выгоду, же за ним быв депутатьскый парламентный клуб партії Most-Híd, з котрым міг їднати, і діставати ініціатівы до парламенту через нього. Быв то клуб, про котрый была меншынова політіка пріорітов.

Теперь буде вопросом, хто до функції буде выбратый. Покля бы ся уряд уповномоченого зохабив партії Sloboda a Solidarita, котра на то має фаховців, якы їй робили выборчій проґрам про меншыны, могла бы ся повторяти сітуація, же уповномоченый за собов буде мати холем єден депутатьскый клуб, но тот уж не буде пріорітно заміряный на меншыны.

Но покля бы новый премєр Матовіч хотів успокоїти Мадярів, котры ся не дістали до парламенту тым, же їм запропонує тоту функцію, може дійти до сітуації, же уповномоченым буде представитель меншыны, дакотрой мімопарламентной партії, но без реалной підтримкы буьдкотрого депутатьского клубу і без реалного контакту з парламентом.

Уповномоченый про народностны меншыны є і председом Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность. Покля зістане без реалного досягу на власти уповномоченый, зістануть без досягу і представителі меншын, котры суть у выборі.

Закон о народностных меншынах

В януарі схвалив народностный выбор леґіслатівный замір закона о народностных меншынах, котрый дотеперь Словакії бракує. І так найвекшым вопросом є, ці влада і парламент, котры будуть без класічного народностного заступліня, як сьме то на Словакії знали дотеперь, будуть мати дяку тоту проблему рішыти, або буде цілый процес позаставленый.

В тім знова може быти рішуча партія Sloboda a Solidarita. Тота як єдина з тых, котры ся дістали до парламенту, мала у своїм проґрамі підпору приятя такого закона. Но обще мож конштатовати, же і меншыны на Словакії чекать нова сітуація, і буде ся мусити глядати нова сістема співпраці і просадожваня меншыновой аґенды.

Жрідло фотоґрафії: Národná rada Slovenskej republiky.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА