По Х Конґресі Стоваришыня Лемків. На рефлексиі приде іщы час

В суботу, 20. квітня/апріля 2024 р. на західніх землях (там, де вшытко мало ся скінчыти), проходил Х Конґрес Стоваришыня Лемків. Парадоксальні же, конец лемківскій справі на чужыні не пришол, коли то в 1989 р. товдышні молоды активісты рішыли з глубокого почутя обовязку покликати першу нашу повыселенчу орґанізацю в Польщы. Знали заєдно, же рідна земля є деінде – што через рокы вызначало поєдны діяня орґанізациі.

Од тых подій минуло уж 35 років. То як раз вчас тогорічного ліґницкого Конґресу было чути, што дакотры присутны в думках вертали до початків, так якбы тоты спомины мали днес «помочы» в дальшым, добрым вызначаню кроків на будучніст Стоваришыня Лемків.

Спомнийме тых, што з нами были

Х Конґрес Стоваришыня Лемків одкрыл ведучый Андрий Копча. По привитаню зобраных, перешол до части, в котрій делеґаты спомнули хвилином тишы тых, якы одышли в посліднім часі до Вічности. Андрий Копча прикликал памят Димитрия Русинка, єдного з отців-основателів Стоваришыня Лемків, та другых членів Стоваришыня: Мариі Бороды, Ярослава Шляхтича, Йоана Кобанього і Владиміра Циркота. Згромаджены, повставшы з місц, оддали ім чест і памят за іх вклад в діяльніст орґанізациі.

По тій части приступлено до выбору ведучого конґресового засіданя і секретаря Конґресу. До ведіня конґресу согласно выбрано проф. Олену Дуць-Файфер. Секретариюваня поручено Богуславі Німаш – делеґатці з пшемківского Кружка.

Офіцийну част завершыла доповід єдного з запрошеных почестных гостів. Ярослав Горощак, якій є медже тыма, котры перед 35. роками основали Стоваришыня Лемків, пропомнул в мудрых словах, што Стоваришыня было покликане з глубокого пересвідчыня товдышніх молодых діячів, молодой інтеліґенциі, котра хотіла дати Лемкам альтернативу – напроти выборови полонізациі або украінізациі. Горощак припомнил значыня Стоваришыня Лемків – як той орґанізациі, котра мала од самого початку за задачу будительскы стремліня і борола ся за основны достоменностьовы приметы Лемків. Вторувала му проф. Дуць-Файфер, вказуючы, што кєд бы не діяльніст Стоваришыня Лемків, найпевнійше така меншына як Лемкы не была бы вызнана в 2005 р., коли схвалено меншыновый закон.

Конґресовы формальности

Серед основных конґресовых формальности сут зложыня справопису ведучых Головного Заряду і Головной Ревізийной Комісиі за послідній період діяльности. Так перше своє выступліня мал Андрий Копча, якій представил найважнійшы пункты діяльности Стоваришыня Лемків в каденциі 2021-2024.

По ним выступил ведучый уступуючой Головной Ревізийной Комісиі, Павльо Ханас, якій представил результаты веденой контролі в рамках порученых статутом обовязків.

По тым делеґаты уділили абсолюториі уступуючому Головному Зарядови, што тіж завершыло першу офіцийну част.

Выборы – тото, што гріло найбарже

Не є таємницьом, што од парох років дотеперішній ведучый не раз заповідал, же більше не буде вюл Стоваришыня Лемків. Заповіди то єдно, другє то брак охочых переняти функцию.

Од того тіж зачала ся част посвячена зголошуваню кандидатів на функцию председы орґанізациі. Нихто, окрем послідньой кандидатуры, яком был Андрий Копча, не згодил ся на кандидуваня на найвысшу і найважнійшу функцию в Стоваришыню.

Дальше зачала ся част на зголошуня охочых станути до выборів до начальных орґанів – Головного Заряду і Головной Ревізийной Коміси. І ту як раз было більше охочых нич вшыткы функцийны місця, якы передвиджує статут. То добрі, бо в тот же спосіб могла выграти демокрация.

І подля ней выбрано Головный Заряд Стоваришыня Лемків на каденцию 2024-2027. в слідуючым складі:

1. Андрий Копча – ведучый
2. Олена Дуць-Файфер – І заступця ведучого
3. Євген Габура – ІІ заступця ведучого
4. Севериян Косовскій – секретар,
5. Штефан Косовскій – скарбник
6. Богдан Копча – член ГЗ
7. Андрий Ковальскій – член ГЗ
8. Аліна Гнатишак – член ГЗ
9. Андрий Трохановскій – член ГЗ
10. Євген Бочнєвич – член ГЗ
11. Петро Дзвінчык – член ГЗ
12. Петро Трохановскій – член ГЗ, шефредактор часопису «Бесіда».

Трьох кандидатів одпало – в рамках демократичных выборів і рішыня делеґатів, якє обявило ся в тайным голосуваню.

До контрольного орґану, якым є Головна Ревізийна Комісия, выбрано:

1. Павльо Ханас – ведучый
2. Богуслава Німаш – секретар
3. Ольга Горощак – член
4. Фома Циркот – член
5. Ярослав Желіско – член.

По проведеных выборах зачала ся жыва дискусия над проґрамовыма цілями Стоваришыня Лемків, а тіж выступували поєдны делеґаты, якы зголошували своі постуляты до Комісиі Постанов і Внесків. Інтересныма были м.ін. тоты, якы односили ся зобовязаня вшыткых присутных делеґатів до більшого заанґажуваня в працу в своіх Кружках – головно через заохочаня і мобілизуваня новых членів орґанізациі.

Коротком частю было представліня даякых «косметичных» змін в Статуті Стоваришыня Лемків. Тоту част вюл Севериян Косовскій. Делеґаты согласно приняли предложены пропозициі.

Мало нас…

Єдном з болячок Стоваришыня Лемків, і гейбы не лем той меншыновой орґанізациі в Польщы, є невеликє чысло діячів молодого поколіня. О тым тіж бесідували пристуны, анализували ситуацию, так жебы дакус одвернути тот неґативный тренд. Інча справа, же дакотры процесы сут оддзеркаліньом проходячых явиск, тіж – на жаль – поступуючой в нашым середовиску асиміляциі.

Прото в такых моментах вартат припомнути вшыткым, што може іщы ся задумуют або мают вантпливости – Стоваришыня Лемків належыт до найважнійшых лемківскых орґанізаций. То оно як перше зачало бороти ся за тоты права, котры Лемкы першый раз могли офіцийно отримати. То тіж орґанізация, што є спадкоємцьом тых діянь, якы вели заслужены стары лемківскы діячы уж од 50. років ХХ ст. Значыня орґанізациі, яка тримат достоменностьовый пут є значучо більше, нич могло бы ся то дакотрым здавати.

Жебы лем вказати на сутьову, ідеову діяльніст – делеґаты Х Конґресу Стоваришыня Лемків согласно приняли резолюцию в справі 110. річниці Загальнолемківскых Упамятнінь Траґедиі Талергофу (1914 р.). О детальным проґрамі Стоваришыня Лемків, якє хоче жебы упамятніня мали загальнолемківскій характер, орґанізация буде іщы інформувала. Основом буде м.ін. поломничество до Талергофу, жебы поклонити ся в місци страданя нашых предків.

На конец стоваришакы пішли домів. Єднак, нич ся розышли, пожелали сой вшытко добре, з надійом смотрячы на будуче той найстаршой повыселеньой лемківской орґанізациі, котра – як уж было написане – зродила ся з глубокого переконаня о потребі дбаня о своє перед рівно 35. роками.