Почас бієнале в Криниці вручали Премію імени В. Турока-Гетеша. Засідала і СРР

Почас вікенду 23-го і 24-го мая 2026-го року одбыло ся 13-те Меджінародне бієнале лемківской / русиньской културы – RuthenAle 2026. На подію, котрой головным орґанізатором є Стоваришыня Лемків, і тот рік зышли ся Русины із веце держав Европы.

Бієнале в суботу почінало традічно в Криниці, де тота подія одбывала ся і попередні рокы. Новотов было, же на другый день участны перенесли ся із купельного міста Криниця до села Высова, де културный проґрам проходив на містнім амфітеатрі.

В Меджілабірцях припомянуть собі 35 років СКР

Іщі перед початком офіціалного проґраму, в суботу рано, засідала в Криниці Світова рада Русинів (СРР). Із членів были присутны Штефан Лявинець – голова Світового конґресу Русинів (СКР) і член СРР за Мадярьско, Ґеорґій Фірцак – підпредседа рады і член за Румунію, Мартін Караш за Словакію, Мійо Шайтош за Румунію, Микола Бобинець за Україну, і Светлана Бойчук – предсидателька Світового форму русиньской молодежи. За Сербію быв на засіданю участный Мірон Джуня, котрого повірив член СРР Михайло Фейса.

Присутный быв і Андрій Копча, голова Стоваришыня Лемків, а єдночасно честный член СРР.

Штефан Лявинець окрем іншого інформовав о приготовлінях на слідуюче засіданя Світового конґресу Русинів, котре має одбыти ся у 2027-ім році в Мадярьску. За інформаціями, котры подав голова СКР, засіданя конґресу є плановане на юл, но конкретна дата і місце засіданя іщі уточнять ся.

Доста діскутованов темов были і рихтованя на святкованя 35-ой річніці Світового конґресу Русинів. Хоць точно 35 років конґрес припомянув собі в місяці марец, бо якраз втогды у 1991-ім році одбыло ся перше засіданя в Меджілабірцях, СКР вєдно із Русиньсков обродов на Словенську рихтують святкованя на юн того року, і будуть скапчаны із святкованьом Дня Русинів Словакії.

Юбілей собі Світовый конґрес Русинів припомяне там, де ся зродив – в Меджілабірцях, і то в днях 12-го аж 14-го юна.

Орґанізаторы рихтують бісіду із прямыма участниками першого конґресу, конфренцію під назвов Русины в Европі – 35-та річніця СКР, але і святочне засіданя СРР. Браковати не буде ани културный проґрам, котрым ся єдночасно одсвяткує і тогорічный День Русинів Словакії. Тот є напланованый на суботу пополідне.

В Меджілабірцях одбуде ся і вручаня Націоналной премії за русиньске уменя імени Івана Манайла Pro Arte Ruthenorum 2026, котрой oснователями суть Світовый конґрес Русинів і Русиньске націоналне самосправованя міста Вац в Мадярьску.

СКР при нагоді свойой річніці рихтує і юбілейну конґресову публікацію, в котрій буде захопленых цілых 35 років діяня той верьховной орґанізації в русиньскім русі по 1989-ім році.

Выстава і концерты

Бієнале офіціално почало при гробі Епіфана Дровняка – Нікіфора, на цінтері В Криниці одслужіньом панахіды, кедьже якраз при нагоді даты народжіня того вызначного лемківского маляря орґанізує ся бієнале.

Пак участны стрітили ся коло памятника Нікіфора в центрі купельного курорту, де представителі Світовой рады Русинів положыли квітя і оддали часть нашому художникови. Пєтный акт своїм приговором одкрыла проф. Олена Дуць-Файфер, і свій вірш присвяченый Нікіфорови прочітав бард сучасной лемківской поезії Петро Мурянка.

Пак вже проґрам продовжовав у Старім здравотницкім домі. Наперед участны могли посмотрити собі выставу русиньского уменя. Своїх представителів там мала нелем Лемковина, але ціла Карпатьска Русь, кедьже на выставу образы привезли і Штефан Лявинець, а так само запаленый збератель русиньского уменя Петро Микула із Біловежы.

13-те Меджінародне бієнале лемківской / русиньской културы – RuthenAle 2026 святочно одкрыли Др. Штефан Лявинець за СКР, і проф. Олена Дуць-Файфер за головного орґанізатора Стоваришыня Лемків, котрого є віцешефков.

На суботу были напланованы два святочны концерты. Як перша выступила, мож повісти „домашня“, Терочка, кедьже тот дітьскый ансамбель діє при Стоваришыню Руска Бурса в Ґорлицях. Дале на сцені вказали ся ансамбель Руснак, котрый діє при Дружстві Руснак із Хорватії, Студенка із Україны, Ластівочка – ансамбель діючій при Стоваришыню Лемків, Усе так не буде із Україны, і ґрупа Лада із Польщі.

На другый день на амфітеатрі у Высовій выступали Ластівочка, Лада, Студенка і Заруба, котра пришла із Няґова на Словаії. В неділю на амфітеатрі мож было выслухати собі і реферат о русиньскій културі.

Премію Турока-Гетеша здобыла Олена Дуць-Файфер

Іщі почас першого концерту в суботу пополідне, по выступліню Терочкы, была святочно вручена Премія імени Василя Турока-Гетеша за 2026-ый рік. Вручав єй Др. Штефан Лявинець – голова Світового конґресу Русинів.

Премію, котра несе імя першого председы Світовой рады Русинів, тот рік здобыла проф. Олена Дуць-Файфер – русиньска учена, літературознатель, поетка і актівістка, котра в русиньскім, лемківскім русі є од 1980-ых років. Є єдным із головных діячів Стоваришыня Лемків, а так само Стоваришыня Руска Бурса в Ґорлицях.

За тоты рокы зробила великый вклад до розвитку русиньской културы, языка і ідентіты, было бы што раховати, но спомяньме холем послідній опус, під котрым є підписана, і то недавно выданый Контекстуальный словник лемківского языка, котрый вышов у двох томах, і є унікатным ділом в рамках русиньской лінґвістікы обще.

Як сама лавреатка повіла при перевзятю премії, їй возлюбленым Русинам присвятила ціле своє жытя, і на тім ся вже нич не змінить, дале буде робити на їх благо.

Припоминаме, же проф. Олена Дуць-Файфер была вже в минулости нагороджена Премійов Александра Духновіча за русиньску літературу, Премійов Кіріла і Мефтодія за розвиток русиньского языка, а так само Премійов імени Антонія Годинкы, котру уділюють Русины в Мадярьску.

На Премію імени Василя Турока-Гетеша была проф. Олена Дуць-Файфер номінована Вседержавным обществом русиньской інтеліґенції імени Антонія Годинкы із Мадярьска.