Лемкы столітями придумували розмаіты концепциі та взірці красы. А все находили ся такы, котрым заєдно штоси ся не подабало, хоц другы си тото само славили. І днес каждий розділят ляйкы на ґамбокнижці подля своіх смаків – єдным ся люблят пацята, другым курята, єдным квітя в Мукачові, другым грибкы в Михалові.
Єдно, што єст понадчасове – то краса лемківскых жен. Наша під-редакция «Фафринді» найкоротше опише єй так – мож до ней привыкнути. З часом нич не єст так планне, як здавало ся быти на зачатку.
Лемко – ґазета для народа – ч. 22. і 23. за 1913 р. пояснят правила русиньской естетикы.