Іщы до 14. марця мож в Закарпатскым Музею Штукы ім. Йосифа Бокшая в Ужгороді видіти выставу образів пн. In Memoriam присвячену 85. річници дня народжыня выдатного русиньского маляря з Підкарпатской Руси – Юрия Герца. На выставі обзерати мож близко 70 прац, намалюваных в ріжных періодах жытя артисты.
Більшіст образів дарувала музейови вдова по Юрию Герцу – Наталия Герц. Завдякы тому, в ужгородскым музею находит ся найбільша колекция творів Ю. Герца. Вернісаж выставы проходил 26. лютого/фебруара тр.
Юрий Герц был лавреатом вельох нагорід і одзначынь, спосеред котрых вымінити мож нацийональну премію імени Т. Шевченка, або премію ім. Йосифа Бокшая та Адальберта Ерделія. Юрия Герца называют неординарным, ориґінальным маларьом, майстром вельофіґурных композиций, прекрасных краєвидів, урбаністычных пейзажів. Його творы характеризує выдатна ориґінальніст добраня кольорів, але тіж іх велика гармонія.
Юрий Герц вродил ся 27. лютого/фебруара 1931 рока в селі Лохово на Мукачівщыні в селяньскій родині. Был єдным з семера діти Димитрия Герца і Мариі з дому Грубінко. Як споминат двоюрідний брат Ю. Герца – Штефан Сікора – хыжа Герців стояла на початку села і была типовом русиньском хыжом. Отец артисты скоро вмер, а родином занял ся найстарший брат – Михал. Як малий хлопец, пішол Юрий Герц до школы в 1938 р. Підкарпатска Русь была товды в обшыри Чехословацкой Републикы. Основну шоку скінчыл будучы уж громадяном Радяньского Союзу, по дорозі з угорскым епізодом. Середню школу зачынат в Мукачеві, а од 1948 р. продолжат едукацию в Закарпатскым Інституті Штукы на Замковій Горі в Ужгороді, яку основали Й. Бокшай і А. Ерделій. Артизму і ремісництва вчыл ся од А. Ерделія, Й. Бокшая, Ф. Манайла, В. Свида, І. Гарапка, А. Коцкы ци І. Севке. Науку перерыват обовязок службы в радяньскій арміі в роках 1951-54. По ній продолжат науку в Інституті Штукы, де познає свою жену – Наталию Толсту. По школі трафляют до Хусту де од 1955 р. Герц зачынат робити выкладовцьом. Од 1959 рока през 10 років занимал посаду артисты-декоратора в самодіяльным народным театрі. В Хусті основал студийо рисунку, а в 1960 році остає кєрівником новооснованого товариства пн. Артиста Верховины.
В 1969 році принимают Ю. Герца до Спілкы Артистів Украіны. В 1974 році перенюс ся до Мукачева, а в 1982 р. до Ужгороду. В 1990 р. признано му званя «Заслуженого Артисты Украіны», в 1994 р. споминану нагороду ім. Т. Шевченка, а в 2003 р. «Заслуженого Артисты Украіны» на державным рівни. Назвиско Ю. Герца нашло ся в «Світовій Енциклопедиі Вшыткых Часів і Народів» в томі #72, яка была печатана Інститутом Европейскых Аристів в Німцях в 2011 році. В 2012 р. Ю. Герц остає выріжнений пермійом ім. Й. Бокшая та А. Ерделія за актывну творчу діяльніст, за новаторство і вірніст традициям народного куншту. Вмер 15. вересня/септембра 2012 рока.
Юрий Герц неґатывні односил ся до політизациі русиньства. Стоял на думці, же Русины мают совіх артистів, писменників, свою ґраматыку і літературний язык, але треба розвивати свою культуру і науку, товды Русины вызнаны будут на цілым світі, в тым і на Украіні.
фот. www.mukachevo.net