Початком червця/юнія пройде друга едиция Медженародного Віртуального Фестівалю Поезиі «Поетицкы Мосты». Орґанізатором подіі сут Асоцияция SLINKTYS та поетицка ґрупа «Нова Віленьска Аванґарда». До участи просят лемківскых поетів.
Віртуальніст то примета того фестівалю. По оголошыню кварантанны на яр минулого рока та одкликаню вшыткых імпрез, ограничыню діяльности бібліотек, книгарен, любителі поезиі мали можніст утримувати постійный і жывый контакт з творцями лем в віртуальных обставинах.
Нагода для лемківскых авторів показати ся шыршій публиці
Поетицкы Мосты з сідибом в Вільні орґанізуваны будут другій раз, фестіваль пройде в днях 5.-12. червця/юнія. Того рока до участи прошены сут поеты нацийональных меншын та іміґрацийных спільнот, авторы, якы не жыют в середовиску свого материньского языка. Орґанізаторы сердечні просят лемківскых творців.
Праві цілый проґрам фестівалю пройде віртуальні, а по части віртуальні пройде вступна імпреза з презентацийом антолоґіі творів минулорічных участників та імпреза закрытя фестівалю. Вчас той другой, 12. червця/юнія, пройде відеоконференция з поетами з заграниці. Каждого дня од 5. до 12. червця/юнія вказуваны будут на сайті www.slinktys.lt та на ФБ-профіли Mosty poetyckie | Poezijos tiltai награня з авторами. На 8. червця/юнія заплянували дискусию на тему «Ци легко творити в материньскым языку в інчым языковым середовиску?», яка модерувана буде литовском поетком Лаймом Вінс (Laima Vincė).
Охочы взяти участ в фестівали прошены сут прислати на адрес poezijostiltai@gmail.com награня відео, в котрым поеты чытают свою творчіст. Термін надсыланя награнь то 30. квітня/апріля. Представлена в награню поезия буде тлумачена на литовскій язык і опубликувана в наступній антолоґіі, котрой презентация пройде о рік вчас третьой едициі Поетицкых Мостів.
Вказувати поезию меншын
Цілю фестівалю «Поетицкы Мосты» є промувати медженародну літературну спілпрацу, звертати увагу соспільства на творців, якы пишут поезию в языку нацийональной меншыны, та вказати, што культуральный потенциял державы складат ся не лем з векшыны, переважаючом чыслом єдной нациі, але і з жыючых в даній державі нацийональных і етнічных меншын.