lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Посвятили воєньскый цінтерь у селі Збійне

Петро Медвідь Петро Медвідь
23. 10. 2017
» Вісти

В селі Збійне, в окресі Меджілабірці, в пятніцю 20-го октобра 2017-го року посвятили войновый цінтерь із І. світовой войны. Інформовав о тім Клуб воєньской історії Бескиды на своїй сторінці на сіті Facebook.

Посвячіня цінтеря было завершіньом обновы, котру реалізовали добровольници Клубу воєньской історії Бескиды за помочі приятелів із Чеськой републікы, Польщі і Мадярьска. „І тов путьов, дякуєме вшыткым, котры запоїли ся до обновы. Вдяка їх роботі має веце як 100 павшых вояків конечно достойне місце остатнього одпочінку,“ написали членове клубу на своїй сторінці.

Не знали го локалізовати 

Воєньскый цінтерь, котрый находить ся приблизно кілометер од села Збійне, довгы рокы заростав.

„Довгы рокы сьме го не знали індентіфіковати. Ани містны люди нам не знали повісти точне місце, де бы ся мав находити,“ повів про словацькый денник Korzár председа клубу Мартін Дробняк. Добровольници ся до обновліня пустили у 2014-ім році. Місце, де є цінтерь, ся наконець подарило локалізовати вдяка архівным матеріалам, на основі котрых любителі воєньской історії захопили єдну лінію гробів.

В першій фазі ся чістив простор, пак будовали оплочіня, зробили ся кресты на гробах, дала ся зробити памятна табла і наконець выбудовав ся централный памятник. Обнова собі подля Дробняка выжадала стовкы добровольниками одробленых годин. Почас обновы ся подарило членам КВІ Бескиды дослідити, же цінтерь быв напроєктованый мадярьскым архітектом Йожефом Лампінґом, котрый проєктовав дакілько десяток цінтерів на выходній Словакії. Нарис цінтеря є теперь і на іфнормачнім панелі цінтеря і членове клубу го здобыли із родинной дідовизны архітекта.

Інтереснотьов обвновленого цінтеря є централный крест. На основі властной пропозіцї го зробив умелецькый коваль із Мадярьска, котрый є любительом воєньской історії і співпрацує із Клубом воєньской історії Бескиды. Крест є зробленый із колячого дроту і з протипіхотных барьєр. Суть то вірны реплікы із Першой світовой войны.

Вояци трьох армій 

Міджі селами Валентівці, Вырава і Збійне почас І. світовой войны проходили тяжкы бої. На цінтері, котрый теперь обновили, є похороненых понад 100 вояків із трьох армій. Австо-угорьской, німецькой і російской. Нажаль, гробовы місця російскых вояків ся не всокотили.

Як повів Мартін Дробняк, тоты місця бы хотіли добудовати. І кідь ся точно не знать, в котрім гробі вояци лежать, здобывають поступно мена павшых вояків, котры вмерли в околіці села. Подля Дробняка собі і они заслужать мати свій памятник.

Облновелый цінтерь із І. світовой войны в селі Збійне быв в пятніцю посвяченый містныма воєньскыма духовныма.

Жрідло фотоґрафії: Facebook.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Словакія рішыть вызнаня вєтнамской меншыны. Буковскый припоминать, же вызнаны хотять быти і Ґуралі

31. 1. 2023

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

30. 1. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Президент ПР Анджей Дуда стрітил ся з представниками нацийональных меншын

Русиньскых означінь сел і міст буде веце. Влада схвалила нове наряджіня

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

Architektura łemkowskiej chyży

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

Навернутя під єдну стріху

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні