Представителі народа

Минувшый вікенд проходили на Словакії крайскы і комуналны выборы. І кедь дакотры аналітіци чекали, же принесуть великы зміны як ґесто неспокійности людей з великов політіков у Братіславі, нич таке ся не стало. А на русиньскім полю знова ани орати не было треба.

В остатнім часі были сьме на Словакії конфронтованы з думками, же то властно не обчаньскы здружіня, котры понад тридцять років діють, жебы люди вертали ся ку своїй ідентічности, здружіня, котры стояли при основаню нашых професіоналных інштітуцій, при здобываню нашых прав, при кодіфікації русиньского языка, мають мати слово, што до русиньской народностной меншыны, лем старостове.

Самособов, была то ґрупа старостів, не вшыткы, котры пришли з тым поглядом і жадали собі, же они мають мати рішуче слово. Бо они суть людми выбераны у выборах представителі народа.

Не будеме детайлно розписовати, же старостове, наперек нашым апелаціям, суть єдины, хто може основати в селі русиньску школу, але якось тоты школы не маме. Або же старостове мають старати ся о дотримованя двоязычости, але кебы не тискали на тото актівісты з обчаньскых здружінь, та векшына старостів якбач то ани рішыти не буде. Або же кебы не было обчаньскых здружінь, і кампань перед списованьом жытелів бы мала зістати на старостах, якбач бы сьме ся ничого не дочекали. Окрім того, што мали ясно жадане законом.

Кебы сьте думали, же прийде хтось в кампані з геслом Мake Rusinia Great Again!, або штось подобне, мылили бы сьте ся.

А тым не хочу вшыткых старостів метати до єдного міха. Але якраз тоты порядны зо жаднов высше спомянутов інціатівов, жебы они мали быти рішучі, ани не пришли.

Кедь барз коротко пояснити, може і споминаным старостам, нихто з обчанськых здружінь не спохыбнює їх мандаты. Мандаты старостів. Лемже то є мандат старосты, штатутаря села, представителя теріторіалной самосправы, не представителя народностной меншыны, і кедь є село в реґіоні русиньскім.

Словакія не має меншыновы самосправы, де бы Русины выбрали собі свій орґан самосправованя, а якась форма самосправы, котров є Выбор про народностны меншыны і етнічны ґрупы, є в руках обчаньскых здружінь (подля платной леґіслатівы), котры в даній меншыні актівно діють, і котры собі голосованьом выберають за свою меншыну представителів.

Но лемже, кедь ся бавиме о старостах, котры собі думають, же представлюють меншыну, пак треба звернути увагу на кампань. Ніт, кебы сьте думали, же прийде хтось в кампані з геслом Мake Rusinia Great Again!, або штось подобне, мылили бы сьте ся. Але хто бы то властно чекав, гейже?

Замірно єм слідовав, ці хтось таку тему, тему русиньскых вопросів одкрыє. Не бісідую, же єм видів вшытко, ани здалека, але таку тему в рамках кампані на нашых русиньскых селах єм не видів. Але ани єм то не очековав.

Старостове реално ниґда тоты темы не одкрывали, все то была робота актівістів і обчаньскых здружінь, а оно то так буде аж довтогды, покля не будуть даякы меншыновы самосправы з професіоналныма робітниками, котры бы пак до великой міры, але не цалком, могли перевзяти роль, котру днесь мають нашы орґанізації.

Притім є то шкода. Знам, же одкрывати такы темы в селі, де ся офіціално голосить лем 20, 30, 40 процент людей ку Русинам, є огрожіньом свойой властной кандідатуры. Бо „Словаци“, або ку Словакам приголошены, тя можуть не выбрати. Лемже маєме і села, де є Русинів векшына, но ани там ся такы темы не одкрывають. Хоць потенціал є, зіставать в припаді Русинів несхоснованый.

Але вшытко є в порядку.  Най собі комуналны політіци роблять свою політіку як знають, лем най пак не выкрикують подакотры, же то они представителі народа.

Бо кебы сьме і забыли на то, же то подля законів так не є, жебы они мали на основі мандату старосты представльовали русиньску меншыну, пак подля кампані, але і приступу подакотрых в одношіню ку русиньскым меншыновым справам в селі, бы сьме ся могли позвідати: А представителі котрого народа вы властно сьте?

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Pixabay.com.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА