Україньскы медії принесли інформацію о тім, же презідент Володимір Зеленьскый хоче підписати меморандум з мадярьскым премєром Віктором Орбаном, жебы вырішыти конфлікт, котрый выникнув вдяка закону о освіті. То не зла вість.
Самособов, не думайме собі, же бы презідентови Зеленьскому на сердцю лежала даяк окремо освіта Мадярів на Україні, ці охрана їх прав. Його намага о то, жебы найти даяке рішіня проблемы, выходить з чісто прґаматічных політічных причін. Він знать, а непрямо то признав і сам, же Мадярьско буде блоковати членство Україны в Европскій унії і НАТО, покля ся з погляду Будапешті будуть порушовати права мадярьской меншыны в тій державі.
А з натуры мадярьского народа, як єй можеме холем дакус знати, выходить, же претензії, што до прав свойой меншыны, бы мала будьяка мадярьска влада, хоць може не так радікално формулованы, як то днесь робить кабінет Орбана, головно через міністра загранічных діл Петра Сіярто.
І так є Зеленьскый приготовленый стрітити ся з Орбаном, жебы підписати якыйсь меморандум о безпечностній сітуації, почливости, почливости до історії. І має надію, же тот вопрос ся в найблизшім часі вырішыть. Но буде то плана надія, кедь собі думать, же то буде годна Україна вырішыти без того, жебы претензії Будапешті, што до прав Мадярів на Україні, не наповнила.
Но треба ясно повісти, же мотівація Зеленьского, ці бы то было з чістого сердця або з політічного праґматізму, не є основнов. Основным буде резултат. Выповніня мадярьскых претензій за одблокованя членьскых ашпірацій бы значіло про тоты дві державы моментално win-win.
О дачім подобнім пишуть і честованы докторы політічных наук, котры ся підписали під аналізу, яка вышла знова раз в рубріці Точка зору, на про нас вже прославленім сайті україньской редакції Радія Свобода. Лем они пишуть так, жебы самы ся мішали до народностной політікы, а не з добрым наміром.
Закарпаття: яким є втручання з боку Угорщини та Росії – то назва статі, під котру ся підписали докторы політічных наук Дмитро Панчук, Мірослава Лендєл і Гаррі Неделку. Окремо треба звернути увагу на остатнього доктора, котрый быв старшым радником Андерса Фоґ Расмуссена, коли быв на посаді ґенералного секретаря НАТО і теперь робить в його політічній конзултачній фірмі Rasmussen Global. Увагу собі заслужыть головно зато, же чоловік бы думав, же холем на Западі є акцептованый, кедь уж на Україні ніт, але ту мож видіти, же то не є правилом.
Авторы статі описують, як Мадярьско і Росія має мати вплив в Закарпатьскій области Україны, на што мають хосновати народностны комуніты Мадярів і Русинів, котры там жыють.
Докторы політічных наук, єден з них бывшый высокопоставленый урядник НАТО, окрім іншого знова пояснюють, же назва Русин є стара, розумій – не значіть Русина як го розуміють Русины, і того часу єдны о собі бісідують як о етнічных Українцях, другы же суть окремым народом. І кедь признавають, же „дакілько“ сучасных держав, розумій – вшыткы окрім Україны, вызнавать Русинів окремым народом, додавають, же Україна їх бере за Українців.
Навеце, непрямо признавають, же і они, великочестованы докторы політічных наук їх беруть за Українців, бо вшытко, што повязане з Русинами, є в статі в лабках – „Русин“, „русиньскый вопрос“ ітд.
Авторы описують намагы Росії і Мадярьска о то, жебы здобыти вплив і вмішати ся до внутрішньой політікы Україны, на што мали хосновати Мадярів і Русинів в Закарпатьскій области, но на другім боці, самы вказують, же тоты намагы зістали у Русинів і Мадярів без успіху. У Мадярів то потверджує факт, же кандідаты, котры мали быти підтримованы Орбаном, ся не дістали до парламенту, значіть стратили політічный вплив. У Русинів зясь факт, же їх орґанізації і лідры ся публічно высловили проти даякых выголошовань Републікы Підкарпатьска Русь, і не хотіли з тым нич мати.
Но різіко у тых двох меншын ту подля них є, бо… бо хтось штось пише по соціалных сітях і рекламує того і гентого. І зато треба мерьковати, што роблять Москва і Будапешт. Наконець додають, же стріча Зеленьского з Орбаном може быти хосенна і вырішыти проблему. Значіть, холем што до Мадярів.
Проблема докторів є в тім, же они веце як аналізу сітуації, роблять адвоката „огроженой“ Україны. Кебы їм ішло о аналізу і нарисованя даякых рішінь, пак бы то робили іншак. Наприклад бы признали, же права меншын на Україні суть, принайменшім, проблематічны. А о Русинах бы не вели полемічны діскусії, а признали бы, же існують, і Україна їм сперать права. А підкрелили бы, же покля ся Київ хоче позбыти різных намаг о вмішованя ся до внутрішньой політікы з боку споминаных держав, пак бы было найліпше дати тым меншынам права, котры жадають, бо втогды бы тот вопрос не міг нихто знеужывати.
Проблема докторів є в їх необєктівности. Жаль, же їх проблема лем робить далшы проблемы. Споминаным народностным комунітам, на котры ся і вдяка такым статям буде позерати як на спляче зло.
Намагы Зеленьского о вырішіня конфлікту односно мадярьской меншыны треба підтримовати, бо є то лоґічніше, як роздумы докторів. І надіяти ся, же конець „конфлікту“ буде хотіти і з Русинами.
Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Pixabay.com
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА