Недостаток доджу, котрый запричінює знижіня выдатности водных джерел про сельскый водовов, обмеджує жытелям русиньского села Воліця, Меджілабірьского окресу, звычайны потребы.
„Не годны суть райбати, варити, заваряти, мыти ся, допестовати властны продукты, без воды просто не мож жыти,“ бісідує про аґентуру TASR старостка Воліці Моніка Рогальова. Покля така сітуація буде і в далшых роках, село буде мусити глядати далшы водны джерела.
Проблема з водов повторять ся, сітуація є плана
Як пояснила старостка, сельскый водовод збудовали жытелі Воліці самопомічно в роках 1965 аж 1967. У 2017-ім році обновили вдяка дотації од Енвіроменталного фонду водны джерела, влони з єднакого фонду реалізовали першу етапу обновы водоводных рул на трасі коло головной драгы, де жытелі не мають достаток воды.
Подля Рогальовой треба іщі овновити трасу водоводу в центрі села. Село подавать жадость на енвірофонд о дотацію каждый рік.
„Покля буде така кліматічна сітуація тырвати, треба глядати далшы джерела, жрідла воды в околіці села, жебы і в літнім періоді быв достаток воды. Властны фінанції села на такы інвестіції не старчать, без дотацій їх село не може реалізовати,“ доповнила.
Проблема з недостатком воды в сельскім водоводі за словами старосткы повторять ся в літі в сухім періоді шторічно, но тот рік є то „барз плане“.
Жытелі ходять по воду на уряд
Село забезпечує довоз воды до сельского водоєму од Выходословацькой водарьской компанії. „Такый довоз воды про село є фінанчно дорогый, веце заплатиме за транспорт як за воду,“ підкреслила Рогальова з тым, же ани тото рішіня не старчіть цалком.
Жытелі, котрым нияк вода не тече, собі по ню можуть ходити на сельскый уряд, многы собі взаємно помагають. Мало воды чують Волічане і в студнях.
„Цілый час вызываме жытелів, жебы шпоровали воду, не хосновали воду із сельского водоводу на поливаня загороды, публічного пространства, мытя автомобілів, напущаня базенів і озер в загородах а на ставебны цілі,“ закончіла старостка.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА