Проґрам як проблем

Словацьке верейноправне Rádio Slovensko тот тыждень в середу зробило зо своїм політічным модератором Мартіном Стріжінцом жыву діскузію, на котру быв запрошеный новый уповномоченый влады про народностны меншыны і етнічны ґрупы, номінант партії Most-Híd, Ласло Буковскі. Ку ньому радіо хотіло як співдіскутера дакого за Русинів, і так Округлый стіл Русинів Словеньска до діскузії післав свого председу Мілана Піліпа. Кідьже радіо не зробило про уповномоченого найкомфортнішый крок і не закликало до діскузії представителя мадярьской меншыны, із котрой сам походить, і так бы собі могли приятельскы побісідовати і єден другого підпорити, а запрошеный быв представитель Русинів, бісіда вказала, же найвешкым проблемом меншын може быти проґрам.

Не буду ся позаставльовати над тым, же новый уповномоченый мусив тяжко ловити у памяти, кідь го модератор попросив, жебы выменовавв вшыткых тринадцять народностных меншын, котры суть на Словеньску вызнаны, і кібы не было Піліпа, котрый го быстро доповнив, може бы з того было „faux pas“ в жывім ефірі. Колеґа мі бісідує, же кідь хочеш умовчати священика, дай му выменовати вшыткых дванадцять аспостолів. Священик такый вопрос якбач не чекать, і кідь нюму прийде, є то трапліня. Так даяк то буде може із вопросом про уповномоченого. Но в діскузії были омного важнішы моменты, котры што-то повіли о напрямі нового уповномоченого.

На вопрос модератора, што є таке найосновніше, што бы требало такой рішыти односно проблемів народностных меншын, Буковскі одповів, же не є нич аж таке важне, што бы требало такой рішыти. Як і Піліп в діскузії повів, і было то повторяно вже міліонраз, Словакія є державов, котра доднесь не має закон о народностных меншынах і так не є єден комплексный закон, де бы было встановлене вшытко тото, якы мають меншыны права і обовязкы, якы мають ґаранції. І так собі кажда владна ґарнітура може мінити і керовати з меншынами так, як їй то пасує, або, ліпше повіджено, яке „тепле“ має одношіня ку меншынам. Ніт, не вірю тому, жебы то Буковскі, котрый сам вже робив на уряді уповномоченого, не знав. Скоріше думам, же проблемом є, же такый закон до Проґрамового выголошіня влады Словацькой републікы не протисла ани партія Most-Híd, і так о нім уповномоченый не говорив. Но вопросом не было, што протисла до проґрамового выголошіня партія, котра го номіновала, але што є найосновніше, што бы требало такой рішыти. Окрім того, є много далшых справ, із котрыма бы і без закона требало рушати такой.

Навспак, новый уповномоченый, як із великого букваря, декламовав у ефірі точно тото, што мала партія  Most-Híd у своїм проґрамі перед выборами, і што доказала і протиснути до Проґрамового выголошіня влады. Дізнали сьме ся, же конечно будуть двоязычны табліці і на желізнічных штаціях. І же то не буде добре лем про Мадярів, бо такы табліці будуть мати і Русины, ці Українці (де тоты україньскы табліці будуть, не знам, бо чісла Українців не пустять). Я сам єм зато, жебы двоязычне означіня было всядыль, на вшыткім, де жыє народностна меншына і сповнять перцентуалны условії ку тому, жебы там тоты означіня были. Лемже, проблем є в тім, же желізніця была головно аґендов мадярьскых актівістів, і кідьже Most-Híd, ці уж ся тому бранить або ніт, першорядо тискать на пожадавкы словацькых Мадярів, взяв то як пункт, котрый мусить быти рішеный такой, бо то є проблем меншын. Реалность є але дакус інша.

Мадярям на Словакії, головно зато, же їх є вельо, но і зато, же за нима силно стоїть їх матерьска держава, доста добрі, напрік вшыткому, функціонує їх културный жывот. Їх діти ся спокійно учать у мадярьскых школах од матерьской аж по універзіту. Нихто іншый таке дашто выбудоване не мать. Українцям, котры то мали дякуючі демаґоґії на Русинах, ся то роспадать і зараз так само не будуть мати нич. Русины суть на тім в тій проблематіці бідні, дало бы ся повісти, же аж нияк. І то є проблем, котрый треба рішыти. Бо хто буде жадати тоты табліці, кідь не будуть порішены основны справы, котрых нерішіня ся поступом часу може вказати і на асімілації Мадярів, нелем іншых меншын. Лемже, так як уж было спомянуто – закон о меншынах в проґрамі не є, зато не є основный. Желізніця в проґрамі є, навеце то грає на мадярьску струну, зато з того треба зробити тему.

Так само міджі справы, якы ся будуть рішыти подля слов уповномоченого, є заснованя державного фонду, із котрого буде фінанцована култура народностных меншын. У фонді бы мало быти веце грошей і меншыны самы бы рішыли, як тоты грошы розділити. В порядку. Но знова є то о тім, же є то пункт із проґраму партії Most-Híd, котрый партія протисла до владного проґраму. Є то пункт, котрый, покля бы ся фонд зрядив такым способом, із такыма правилами діліня про окремы меншыны, як Most-Híd хотів іщі перед выборами, у вопросі найвекшого нароснутя обєму грошей поміг бы головно Мадярям. Аж Піліп звернув увагу на то, , же фонд, або будьшто інше буде, є будучность, котра може быти хоцьяка, но лем будучность. І проблемом днесь не є фонд, але то, же ся не дотримує роздільованя грошей, котре было схвалене, лем жебы хтось не плакав, же має мало, і кідь веце подля приятых условій не мать право мати і бере ся так із грошей тым, в тім чіслі і Русинам, котры право на векшы грошы реално мають. Но, проґрам є проґрам, і тот не пустить.

Діскузія вказала барз основны справы. Покля Піліп доказав перекрочіти „тінь Русинства“ і бісідовав вешкынов о проблемах обще, значіть не бісідовав лем з погляду Русинів, а з погляду меншын, Буковскі не доказав перекрочіти „тінь номінанта“ партії Most-Híd і векшынов бісідовав лем тото, што собі може каждый прочітати в проґрамі партії, ці владнім проґрамі. Но реалны проблемы і пожадавкы меншын не суть владным проґрамом, ани проґрамом партії. В многых пунктах проґрам може быти одторгнутый од реалности. Треба вірити, же діскузія Буковского з Піліпом холем дакус поодкрыла очі новому уповномоченому, жебы доказав перекрочіти політічну номінацію і властне походжіня, жебы діскутовав з меншынами і на основі того робив свою аґенду. Бо покля уповномоченый не буде тискати на тото, што суть досправдовы проблемы меншын, а буде тискати лем на нам знамый політічный проґрам, потім ся може легко стати, же найвекшым проблемом меншын буде проґрам, котрый не має амбіцію рішыти тото найосновніше, на хосен вшыткых меншнын.

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА