Голосник

Пропаґачный матеріал ПСК говорить о „україньско-русиньскій“ меншыні

Пряшівскый самосправный край (ПСК) є зряджовательом середніх школ в данім краї. Довєдна їх має 73. В тім часі є актуалным вопросом про школярів, котры кінчать основны девятьрічны школы, на котрій середній школі будуть далше штудовати.

З той причіны ПСК вытворив пропаґачный матеріал у формі брожуры і інтернетового сайту під назвов KamPO základnej? (ДеПо основній?). Матеріал має помочі будучім середньошкольскым штудентам выбрати собі школу, на котрій хотять штудовати по закінчіню основной школы. В бружурі і на сайті пише ся о „україньской-русиньскій“ меншыні.

Споєна школа Тараса Шевченка

Меджі школами, котрых зряджовательом є Пряшівскый самосправный край належыть і Споєна школа Тараса Шевченка в Пряшові з навчалным языком україньскым, під котру належыть і орґанізачна часть – ґімназія.

Школа выникла іщі як Ґрекокатолицька руська ґімназія у 1936-ім році, на чім мав велику зслугу втогдышній апостольскый адміністратор Пряшівской ґрекокатолицькой єпархії владыка Павел Петро Ґойдіч. Ґімназія по насилній українізації в 1950-ых роках так само перешла на навчалный язык україньскый. У 2005-ім році споїла ся ґімназія з основнов школов з навчалным языком україньскым і од того часу є Споєнов школов Тараса Шевченка з двома орґанізачныма частями – основнов школов і ґімназійов.

В части, де ся споминана ґімназія презентує в рамках стовпчіка Нашы традіції в брожурі і на інтернетовій сайті ся пише: „Веце як 80-річна історія школы нас обовязує продовжовати в розвиваню културных вартостей і традіцій ‚‘україньско-русиньской‘ народностной меншыны, котры собі реґуларно припоминаме Рождественным концертом про родічів…“

Школа так само пише, же є інштітуційов, котра забезпечує народностным меншынам освіту нелем в реґіоні, але і в рамках цілой Словакії. Котрым меншынам тото забезпечує, то ся вже в тексті не споминать.

Край на пожадавку Русинів не реаґовав

На Словакії є офіціално вызнаных 13 народностных меншын. Меджі нима окрема русиньска і окрема україньска народностна меншына. „Україньско-русиньска“, припадно „русиньско-україньска“ меншына подля словацькой леґіслатівы не існує.

Конштітуція Словацькой републікы заказує будьяке овпливаньованя і вшыткы способы натиску, котры бы прямовали ку однародньованю. На школу, наперек тому, же їй зряджовательом є край, має вплив Союз „Русинів-Українців“ Словацькой републікы.

Іщі у 2014-ім році Містна орґанізація Русиньской оброды на Словеньску в Пряшові звернула ся своїм писмом на зряджователя школы зо жадостьов, жебы на школі, котра выникла як школа про Русинів, были дозволены русиньскы класы, або холем навчаня русиньского языка, історії і културы. Писмом ся притім не жадало, жебы быв на школі цалком зрушеный україньскый язык.

На писмо, на котре мала прийти ці уж позітівна або неґатівна одповідь, Пряшівскый самосправный край, котрый вів втогдышній председа Петер Худік, не одповів. Зо закона мав притім уряд обовязок одповідати до 30-ох днів.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі