Пряшівска архієпархія вступила до юбілейного року

Рік 2018 є про Пряшівску ґрекокатолицьку архієпархію юбілейным роком, в котрім буде Ґрекокатолицька церьков многыма способами дяковати Господу.

Віруючі о тім были інформованы Пастырьскым листом высокопреосвященого владыкы Йоана (Бабяка), пряшівского архієпіскопа і метрополіты Словакії на богослужінях в першый день нового року, коли ся за новым календарьом празднує Обрізаніє Господне і св. Василій Великый.

Три вызначы річніці

Як в листі пише метрополіта, головным юбілейом в тім році є вызначна історічна дія зо жывота Ґрекокатолицькой церькви на Словакії. Тов дійов є еріґованя Пряшівской єпархії, котра в році 1818 одділила ся од Мукачівской єпархії.

„Святый престол дав нашым предкам жыючім на тій теріторії вже перед двасто роками властну церьковну єрархію – Пряшівску єпархію на чалі із єпархіалным єпіскопом… Од того часу Пряшівска єпархія зачала писати свою властну радостну і болістну історію. Хоць были зачаткы складны, бо сьме в тім просторі были яковсь нехоченов дітинов, то же то было велике Боже діло, можеме видіти днесь, по тім вшыткім, што Ґрекокатолицька церьков на Словакії пережыла. Почас ліквідації в роках 1950 – 1968 была цілых вісемнадцять років дана мімо закон, їй єпіскопы і многы священици скінчіли в арешті і решта священиків і з родинами была депортована до выгнаньства. І по обновліню цеьркви была аж до року 1990 сітуація крітічна. Потім дякуючі запаленым священикам і вірникам зачала церьков проквітати,“ пише у своїм Пастырькім листі пряшівскый архієпіскоп.

Метрополіта далше підкреслює, же в тім році собі ґрекокатолици припоминають і пятьдесять років од обновліня діялности Ґрекокатолицькой церькви в Чехословакії. Обновліня было в році 1968 можливе вдяка демократізачному процесу, котрый є знамый під назвов Празька ярь. Процес, котрый вів Александер Дубчек, быв заставленый інвазійов войск Варшавского договору іщі того самого року 21. авґуста, но ґрекокатоликам ся подарило іщі перед тым выбавити леґалізацію свойой церькви.

Третьов важнов причінов святкованя юбілейного року є то, же перед десятьома роками была Пряшівска єпархія выголошена за архієпархію і за центер новыникнутой Ґрекокатолицькой метрополітной церькви на Словакії.

Метрополіта припомянув, же так само є рік 2018 роком, коли собі припомяне церьков 130 років од народжіня блаженого Павла Петра Ґойдіча і тридцять років од выголошіня базилікы мінор в Лютині, найвекшім путницькім місці Ґрекокатолицькой церькви на Словакії.

Святковати ся буде многыма способами

Ґрекокатолици будуть одзначати юбілейный рік многыма способами. Вже почас Праздника Рождества в пряшівскім Катедралнім соборі св. Йоана Крестителя были посвячены копії іконы Краснобрідьской Пресвятой Богородіці, котры вчера зачали путовати по Пряшівскій архієпархії. Великы святкованя мають проходити в Лютині і Літмановій.

В юбілейнім році ся выдасть і десятьтомова книжна едіція під назвов Ґрекокатолицька церьков на Словакії, приготовлює ся і наукова конференція, святочна літурґія за участи домашніх єпіскопів і восточных єпіскопів з навколішніх держав. Так само ся рихтують паломництва до Святой Земли ці Рима. Словацька пошта выдасть юбілейну поштову знамку, робить ся і на юбілейній медайлі ці выставці історічных фотоґрафій.

Коротко із історії

Пряшівска єпархія была еріґована булов Relata semper папы римского Пія VII., котра была дана в Базиліці Santa Maria Maggiore дня 22-го септембра 1918-го року. Єпархія выникла одділіньом із Мукачівской єпархії. Першым пряшівскым єпархом ся став Ґриґорій Тарковіч.

До року 1939 не мала під собов часть днешньой Словакії – Нижнього Земпліна, котрый зістав під юрісдікційов мукачівского єпарху. Од 1939-го року зачала справовати і села, котры зістали в Словацькім штаті і належали перед тым Мукачову. По анексії Підкарпатя Совітьскым союзом Пряшівска єпархія уж нелем de facto, a i de iure зачала мати під свойой юрісдікійов села, котры ся находили на Словакії, но перед войнов належали мукачівскому єпіскопови.

В роках 1950 аж 1968 была Ґрекокатолицька церьков в Чехословакії посталвена мімо закон. Тот час приніс много мучеників Ґрекокатольцкой церькви, трьоми з них, єпіскопы Павел Петро Ґойдіч і Василь Гопко, і єромонах Методій Домінік Тырчка были пізніше выголошены за блаженых. В 1968-ім році ґрекокатолици дістали позволіня на своє діяня, но в обмедженім режімі. Як раз в тых роках Ватікан переписує русиньску єпархію в Пряшові на єпархію словацьку.

По револуції в 1989 році Пряшівска єпархія, котра мала під собов теріторію цілой Чехословакії, по довгых роках наповно обновлює ся і за першого єпархіалного єпіскопа по довгім часі вымушеного комуністічнама властями стану sede vacante діставать ся до уряду єпархы довгорічный адміністратор єпархії Йоан Гірка.

В році 1996 одділює ся із Пряшівской єпархії теріторія чеськых країн, де выникать Апостольскый екзархат в Чеській републіці. В році 1997 одділює ся теріторія Кошыцького самосправного краю і выникать Кошыцькый апостольскый екзархат. Так на теріторії Словакії в тім часі існовали дві на собі незалежны церьковны єдиніці підпорядкованы прямо Риму.

В році 2008 была сотворена Ґрекокатолицька метрополітна церьков на Словакії. Пряшівска єпархія дістала статус архієпархії, із Кошыцького апостольского екзархату выникла Кошыцька єпархія і далша нова єпархія выникла в Братіславі.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА